Get Adobe Flash player

ПОПЕРЕДЖЕННЯ ВІЛ-ІНФІКУВАННЯ МЕДИЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ВНАСЛІДОК ПРОФЕСІЙНОГО КОНТАКТУ З ПАЦІЄНТАМИ

Автор: ГрабовийС. Л., ДьяченкоА. Г., БутенкоВ. М., ПанченкоО. П., ПсарьоваО. В., Чіванова Г. О., Дьяченко П. А.

Сторінки: 226 - 233

 

Анотація

            Оцінка системи інформації й лікування постраждалих внаслідок контакту з кров’ю або іншими біологічними рідинами (КБР) організму ВІЛ-інфікованих пацієнтів у медичних установах Сумської області. Регістрація та аналіз випадків травм голками та гострим інструментарієм з подальшим професійний контактом з КБР проводився в обласному центрі профілактики і боротьби зі СНІДом (ОЦПБС) за допомогою програми EPINet, яку у співпраці з компанією Becton-Dickinson (BD) розробила і люб’язно надала д-р Janin Jager, Virginia Univ. 

Проведений аналіз інцидентів, які трапляються при наданні медичної допомоги ВІЛ-інфікованим пацієнтам. Найбільший ступінь небезпеки мають аварійні ситуації, які перебігають із ушкодженням шкіри. Встановлено, що рівень аварійних випадків, що реєструються у медичних установах Сумської області в 7-10 разів менша, ніж у світі. Як і слід було очікувати, найчастіше інциденти, що супроводжуються ушкодженням шкіри, відбуваються з медичними сестрами. Кваліфікація та стаж роботи за фахом майже не впливають на травматизм персоналу (МП). Сероконверзія серед постраждалих у аварійних випадках не спостерігалась.
Наголошено на терміновій необхідності впровадження національної системи реєстрації аварійних ситуацій, які виникають при наданні медичної допомоги носіям збудників гемоконтактних інфекцій. Запропоновано низку заходів, впровадження яких зменшить ризик інфікування МП в разі професійного контакту з КБР, або наслідків попадання патогенну у кров. Наведено алгоритм ліквідації аварійних ситуацій.
Ключові слова: ВІЛ-інфекція, гемоконтактні інфекції, аварійні ситуації, профілактика аварійних станів та їх наслідків.

* Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

 

Список літератури

1. AIDS epidemic disease. December 1999. Geneva. Joint United Nations Programme on HIV/AIDS&WHO, 1999 (Document no. UNAIDS/99.53E).
2. Ali Zaidi M., Griffiths R., Beshyan S.A. et al. Blood and Body Fluid Exposure Related Knowledge, Attitude and Practices of Hospital Based Health Care Providers in United Arab Emirates // Safety and Health at Work. – 2012. – V. 3, No. 3. – P. 209-215.
3. Cervini P., Bell C. Brief report: needlestick injury and inadequate post-exposure practice in medical students // J. Gen. Intern. Med. – 2005. – V. 20 (5). – Р. 419–421.
4. Himmelreich H., Rabenau H.F., Rindermann M. et al. The management of needlestick injuries // Dtsch. Arztebl. Int. – 2013. – V. 110 (5). – Р. 61–67.
5. Jacob A., Newson-Smith M., Murphy E. et al. Sharps injuries among health care workers in the United Arab Emirates // Occup.Med. (Lond).-2010. – V.60. – Р. 395-397.
6. Kennedy R., Kelly S., Gonsalves S., McCann P.A. Barriers to the reporting and management of needlestick injuries among surgeons // Ir.J.Med.Sci. – 2009. –V.178. – Р. 297-299.
7. Mallon D.F.J., Shearwood D.W., Mallal S.A. Exposure to bloodborne infections in health care workers // Med. J. Aust. – 1992. – V.157. – Р. 592-595.
8. McCormick R.D., Maki D.G. Epidemiology of needle-stick injuries in hospital personnel // Am. J. Med. – 1981. – V.70. – Р.928-932.
9. O’Briain, D.S. Patterns of occupational hand injury in pathology: the interaction of blades, needles, and the dissector’s digits// Arch. Pathol. Lab.Med. – 1991. – V.115. – Р.610–613.
10. Panlilio A.L., Cardo D.M., Grohskopf L.A. et al. Updated U.S. PublicHealth Service guidelines for the management of occupational exposures to HIV and recommendations for postexposure prophylaxis // Morb. Mortal. Wkly Rep. – 2005. – 54(RR-9). –Р. 1–17.
11. Pruss-Ustun A., Rapiti E., Hutin Y. Estimation of the global burden of disease attributable to contaminated sharps injuries among health-care workers // Am. J. Ind. Med. – 2005. – V. 48. – Р.482–490.
12. Tokars, J.I., Chamberland M.E., Schable C.A. et al. P.S. McKibben, D.M. Bell, and the American Academy of Orthopaedic Surgeons Serosurvey Study Committee. A survey of occupational blood contact and HIV infection among orthopedic surgeons. JAMA. – 1992. – V. 268. – Р. 489–494.
13. Udasin I.G., Gochfeld M. Implications of the Occupational Safety and Health Administration's bloodborne pathogen standard for the occupational health professional // J. Occup. Med. – 1994. – V. 36. – Р. 548-555.
14. Whitby R.M., Mc Laws M.L. Hollow-bore Needlestick injuries in a tertiary teaching hospital: epidemiology, education and engineering // Med. J. Aust. – 2002. – V.177. – P. 418-422.
15. Zafar A., Habib F., Hadwani R. et al. Impact of infection control activities on the rate of needle stick injuries at a tertiary care hospital of Pakistan over a period of six years: an observational study // BMC Infect. Dis. – 2009. – V.9. – Р.78.
16. Zaidi M., Beshyah S., Griffith R. Needle stick injuries: An overview of the size of the problem, prevention and management// Ibnosina J. Med. Biomed. Sci. – 2010. – V.2. – Р. 53-61.