Get Adobe Flash player

ОЦІНКА ФАКТОРІВ РИЗИКУ РОЗВИТКУ ІНФАРКТУ МІОКАРДА У ЖИТЕЛІВ МІСТА АН-НАДЖАФ

Автор: Ібрагім Алван Кадхім Ал-Ашоур 

Сторінки: 216-223

Анотація

         

Інфаркт міокарда – це некроз ділянки серцевого м’яза, що виникає внаслідок тривалої ішемії. Після Другої світової війни вважалося, що ішемічна хвороба серця досягла епідемічних масштабів у західних країнах. Наприклад, сьогодні інфаркт міокарда є основною причиною смертності у розвинених країнах, тому це дослідження було проведено з метою наведення статистичних даних про фактори, що впливають на поширення інфаркту міокарда у жителів міста Ан-Наджаф.

Метою дослідження було оцінити фактори ризику розвитку інфаркту міокарда і з’ясувати відмінності між показниками для групи пацієнтів та групи контролю за критеріями: вік, індекс маси тіла, рівень цукру, паління, стать та біохімічні параметри.

Дослідження випадок-контроль проводилося в Управлінні охорони здоров’я міста Ан-Наджаф; у медичному місті Аль-Саддер та в лікарні загального профілю ім. Ал-Хакеем у період із 20.12.2012 до 01.04.2013. У цьому дослідженні цільову вибірку становили 50 пацієнтів із гострим інфарктом міокарда, які й утворили групу хворих; контрольна група – це 50 здорових дорослих осіб. Дані були отримані шляхом проведення напівструктурованого інтерв’ю, що складалося з двох частин: 1) соціально-демографічний блок містив п’ять пунктів; 2) антропометричні та лабораторні тести передбачали п’ять пунктів. Отримані дані було проаналізовано використовуючи описову статистику та статистичні висновки.

Отримані результати показують, що існує достовірна різниця між показниками групи пацієнтів та групи контролю за критеріями: вік пацієнтів, індекс маси тіла, рівень цукру, паління, стать, холестерин, тригліцериди, ліпопротеїди високої щільності та ліпопротеїди низької щільності. Незначущі відмінності у результатах були відмічені проаналізувавши сімейні анамнези для групи хворих та групи контролю.

Стать та вік пацієнтів – це важливі немодифіковані фактори ризику. Однак вага, рівень цукру, паління, ліпідний профіль пацієнтів залишаються поширеними модифікованими факторами ризику. Науковці рекомендують проводити подальші дослідження із залученням більшої кількості пацієнтів уже на національному рівні. Це зможе кардинально змінити медичне обслуговування й зменшити ефект модифікованих факторів ризику. Освітні програми для співробітників медичної галузі та представників громади повинні сфокусуватися на питанні зниження поширеності інфаркту міокарда шляхом зниження впливу модифікованих факторів ризику.

Ключові словаоцінка, фактори ризику, інфаркт міокарда.

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

 

Список літератури

  1. Kanonidis EI. Myocardial infraction in elderly. Cardiology. 1998;183191.
  2. Stefa M. Cardiology Nursing. Edition G. Athens, 1998.
  3. Keil U. [The Worldwide WHO MONICA Project: results and perspectives]. Gesundheitswesen. 2005;67(1):38–45.
  4. Reddy K, Rao A, Reddy Th. Socioeconomic status and the prevalence of coronary heart disease risk factors. Asia Pacific J Clin Nutr. 2002;11(2):98–103.
  5. Jamrozik K, Dobson A, Hobss M,McElduff P, Ring I, D’Este K, Crome M. Monitoring the incidence of cardiovascular disease in Australia. Cardiovascular disease, Number 17. Canberra: Australian Institute of Health and Welfare Publ., 2001. 94 p.
  6. Ivanusa M, Ivanusa Z. Risk factors and in-hospital outcomes in stroke and myocardial infarction patients. BMC Public Health. 2004;4:26. doi: 10.1186/1471-2458-4-26
  7. Mozaffarian D, Fried LP, Burke GL, Fitzpatrick A, Siscovick DS. Lifestyles of older adults: can we influence cardiovascular risk in older adults? Am J Geriatr Cardiol. 2004;13(3):153–60.
  8. Simons LA, Simons J, Friedlander Y, McCallum J. Risk factors for acute myocardial infarction in the elderly (The Dubbo study). Am J Cardiol. 2002;89(1):16
  9. Oliveira-Filho AD, Barreto-Filho JA, Neves SJ, Lyra Junior DP. Association between the 8- item Morisky Medication Adherence Scale (MMAS-8) and blood pressure control. Arq Bras Cardiol. 2012;99(1):649–58.
  10. Rastogi T, Reddy KS, Vaz M, Spiegelman D, Prabhakaran D, Willett WC, Stampfer MJ, Ascherio A. Diet and risk of ischemic heart disease in India. Am J Clin Nutr. 2004;79(4):582–92.
  11. Faisal AW, Ayub M, Waseem T, Khan RS, Hasnain SS. Risk factors in young patients of acute myocardial infarction. J Ayub Med Coll Abbottabad. 2011;23(3):10–3.
  12. Saleem F, Hassali MA, Shafie AA, Awad AG, Bashir S. Association between knowledge and drug adherence in patients with hypertension in Quetta, Pakistan. Tropical Journal of Pharmaceutical Research. 2011;10(2):125–132.
  13. Aubeidia M. Assessment of myocardial infarction risk among patients in Nablus District. PhD dissertation. Palestine: An-Najah National University Publ., 2006.
  14. Mehta RH, Montoye CK, Faul J, Nagle DJ, Kure J, Raj E, Fattal P, Sharrif S, Amlani M, Changezi HU, Skorcz S, Bailey N, Bourque T, LaTarte M, McLean D, Savoy S, Werner P, Baker PL, DeFranco A, Eagle KA; American College of Cardiology Guidelines Applied in Practice Steering Committee. Enhancing quality of care for acute myocardial infarction. J Am Coll Cardiol. 2004;43(12):2166–73.
  15. Sullivan M, LaCroix A, Russo J. Self-efficacy and self-reported functional status in coronary heart disease. Psychosomatic Medicine. 1998:60:473–478.
  16. Marvaki C, Argyriou G, Karkouli G, Kossivas P, Marvaki A, Pilatis N, Polikandrioti M, Dimoula Y. The role of education on behavioral changes to modifiable risks factors after myocardial infarction. Health Science Journal. 2011;24(13):42–55.