Get Adobe Flash player

ВПЛИВ НАНОЧАСТИНОК ЗАЛІЗА НА СТАН МІКРОФЛОРИ КИШЕЧНИКА ЩУРІВ ІЗ ЗАЛІЗОДЕФІЦИТНОЮ АНЕМІЄЮ

Автор: Дорошенко А. М.Дибкова С. М., Рєзніченко Л. С., Грузіна Т. Г., Ульберг З. Р., Чекман І. С.

Сторінки: 292-299

Анотація

         

За даними експериментальних і клінічних досліджень як при залізодефіцитній анемії (ЗДА), так і при застосуванні пероральних препаратів заліза для її лікування чи профілактики може розвиватися кишковий дисбактеріоз. З огляду на підвищену біологічну і фармакологічну активність нанорозмірних частинок металів перспективними у розробленні протианемічного засобу є наночастинки заліза. Однак їх доклінічне дослідження як потенційної протианемічної субстанції повинне містити визначення особливостей впливу на показники кишкової мікрофлори при ЗДА, що й було метою цієї роботи. Наночастинки заліза розміром 40 нм синтезовані методом хімічної конденсації у водному середовищі. За допомогою стандартних мікробіологічних протоколів встановлено, що у щурів із аліментарною ЗДА розвивається дисбактеріоз. Експериментальний 10-дениий курс лікування щурів із ЗДА наночастинками заліза або препаратом порівняння на основі заліза (ІІІ) гідроксиду полімальтозного комплексу в умовно-терапевтичній дозі (12 мг/кг/добу) призводив до нормалізації показників мікрофлори кишечника. При цьому відновлення кількості сульфітредукуючих клостридій у кишечнику анемічних тварин, яким вводили наночастинки заліза, було більш ефективним, ніж у разі введення препарату порівняння. Отримані дані щодо сприятливого впливу дослідженої субстанції наночастинок заліза стосовно показників кишкової мікрофлори дослідних тварин (щурів) свідчать про перспективність проведення подальших доклінічних досліджень наночастинок заліза як потенційної субстанції для створення високоефективного і безпечного протианемічного лікарського засобу.

Ключові слова: наночастинки заліза, анемія, дефіцит заліза, дисбактеріоз, кишкова мікрофлора, нормалізація.

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Список літератури

 

  1. Nissenson AR, Goodnough LT, Dubois RW. Anemia: not just an innocent bystander? Arch Intern Med. 2003;163(12):1400–1404.
  2. Tompkins GR, O'Dell NL, Bryson IT, Pennington CB. The effects of dietary ferric iron and iron deprivation on the bacterial composition of the mouse intestine. Curr Microbiol. 2001;43(1):38–42.
  3. Balamurugan R, Mary RR, Chittaranjan S, Jancy H, Shobana Devi R, Ramakrishna BS. Low levels of faecal lactobacilli in women with iron-deficiency anaemia in south India. Br J Nutr. 2010;104(7):931–934.
  4. Dostal A, Chassard C, Hilty FM, Zimmermann MB, Jaeggi T, Rossi S, Lacroix C. Iron depletion and repletion with ferrous sulfate or electrolytic iron modifies the composition and metabolic activity of the gut microbiota in rats. J Nutr. 2012;142(2):271–277.
  5. Dostal A, Fehlbaum S, Chassard C, Zimmermann MB, Lacroix C. Low iron availability in continuous in vitro colonic fermentations induces strong dysbiosis of the child gut microbial consortium and a decrease of main metabolites. FEMS Microbiol Ecol. 2013;83(1):161–175.
  6. Hamer HM, Jonkers D, Venema K, Vanhoutvin S, Troost FJ, Brummer RJ. Review article: the role of butyrate on colonic function. Aliment Pharmacol Ther. 2008;27(2):104–119.
  7. Stecher B, Hardt WD. The role of microbiota in infectious disease. Trends Microbiol. 2008;16(3):107–114.
  8. Andrews SC, Robinson AK, Rodriguez-Quinones F. Bacterial iron homeostasis. FEMS Microbiol Rev. 2003;27(2–3):215–237.
  9. Santiago P. Ferrous versus ferric oral iron formulations for the treatment of iron deficiency: a clinical overview. Scientific World Journal. 2012;2012:846824.
  10. Zimmermann MB, Chassard C, Rohner F, N'goran EK, Nindjin C, Dostal A, Utzinger J, et al. The effects of iron fortification on the gut microbiota in African children: a randomized controlled trial in Cote d'Ivoire. Am J Clin Nutr. 2010;92(6):1406–1415.
  11. Mevissen-Verhage EA, Marcelis JH, Harmsen-Van Amerongen WC, de Vos NM, Verhoef J. Effect of iron on neonatal gut flora during the first three months of life. Eur J Clin Microbiol. 1985;4(3):273–278.
  12. Lee SH, Shinde P, Choi J, Park M, Ohh S, Kwon IK, Pak SI, Chae BJ. Effects of dietary iron levels on growth performance, hematological status, liver mineral concentration, fecal microflora, and diarrhea incidence in weanling pigs. Biol Trace Elem Res. 2008;126(1)S57–68.
  13. Geisser P, Burckhardt S. The pharmacokinetics and pharmacodynamics of iron preparations. Pharmaceutics. 2011;3(1):12–33.
  14. Chekman IS. Nanofarmakologiia [Nanopharmacology]. Kyiv: Zadruha Publ., 2011. 424 p.
  15. Chekman IS, Ulberg ZR, Malanchuk VO, Gorchakova NO, Zupanets IO. Nanonauka, nanobiologiia, nanofarmatsiia [Nanoscience, nanobiology, nanopharmacy]. Kyiv: Poligraf plius Publ., 2012. 328 p.
  16. Rieznichenko LS, Dybkova SM, Doroshenko AM, Chekman IS, Ulberg ZR. [Synthesis of iron nanoparticles and characterization of their biosafety]. Visnyk Problem Biologii i Medytsyny. 2014;2(3):319–324.
  17. Guidelines “Safety assessment of medical nanopreparations” approved by the Scientific Expert Council of the State Expert Centre of the Ministry of Health of Ukraine (protocol 8, dated
  18. Stefanov O, editors.Doklinichni doslidzhennia likarskykh zasobiv (metodychni rekomendatsii) [Preclinical studies of drugs (Guidelines)]. Kyiv: Avitsenna Publ., 2002. 527 p.
  19. Labinskaia AS. Mikrobiologiia s tekhnikoi mikrobiologicheskikh issledovanii [Microbiology with technique of microbiological studies]. Moscow: Meditsina Publ., 1978. 394 p.
  20. Lakin GF. Biometriia: uchebnoe posobie dlia biologicheskikh spetsialnostei VUZov [Biometrics: a training manual for biological specialties of universities]. Moscow: Vysshaia Shkola Publ., 1990. 352 p.