Get Adobe Flash player

НОВІ ПІДХОДИ ДО СТВОРЕННЯ ЛІПОСОМАЛЬНИХ ВІРУСНИХ ВАКЦИН

Автор: Давидова Т. В., Волянський А. Ю.

Сторінки: 391-404

Анотація

        

Ліпосомальні технології доставки вакцини в даний час переживають своє нове відродження. Ліпосоми (везикули з фосфоліпідного бішару) є універсальними і надійними системами доставки антигенів для індукції антитіл і Т- лімфоцитів. За останні 15 років удосконалено технології ліпосомальних вакцин  і, на сьогоднішній день, декілька вакцин, що містять ліпосоми з ад'ювантами, були схвалені для використання або досягли останньої стадії клінічної оцінки. Враховуючи це, ми надали систематичний огляд фізико-хімічних факторів, які слід враховувати при проектуванні ліпосомальних вакцин.Загальний аналіз літератури переконливо доводить, що ці фактори  (розмір, заряд, склад, спосіб прикріплення антигену) мають значущі наслідки для потенційної імуногенності препарату і повинні бути ретельно підібрані. Незважаючи на визначені тенденції асоціативного зв’язку біофізичних параметрів везикул з імуногенністю, взаємопов'язаність різних біофізичних чинників визначає необхідність оптимізувати окремі композиції для конкретних програм вакцинації окремо для кожної. Хоча велика кількість літературних посилань  описує важливість біофізичних параметрів ліпосомальних  композицій для прояву їх специфічної імуногенності, багато важливих питань залишаються без відповіді. На клітинному рівні не зрозумілим залишається питання про те, як ліпідні речовини впливають на обробку антигену та його презентації? Мало відомо про клітинний розподіл ліпідів модифікованих пептидів. Необхідні подальші дослідження, щоб з'ясувати механістичну основу ад'ювантної дії катіонних ліпідів і ліпосомальних композицій в цілому. Враховуючи універсальність ліпосомальних носіїв і їх здатність до одночасного включення декількох молекул ад'ювантів, ліпосоми, здавалося б, ідеальна система моделі для вивчення явища синергізму в найдрібніших подробицях в пробірці і в природних умовах.

Ключові слова: вакцини, ліпосоми, імуногенність

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Список літератури

1.  Zanetti A.R. The global impact of vaccination against hepatitis B: a historical overview Zanetti A.R., Van Damme P., Shouval D. // Vaccine. -  2008.- Nov 18.- 26(49)6266–73.

2.  Safety, immunogenicity, and efficacy of quadrivalent human papillomavirus (types 6, 11, 16, 18) recombinant vaccine in women aged 24–45 years: a randomised, double-blind trial / Munoz N., Manalastas R. Jr., Pitisuttithum P., Tresukosol D., Monsonego J., Ault K., et al. // Lancet. 2009  Jun 6; 373(9679), 1949–57. 

3. O’Hagan D. Recent advances in the discovery and delivery of vaccine adjuvants / O’Hagan D., Valiante N. // Nature Reviews Drug Discovery. 2003; 2, 727–35.

4.  Vaccine adjuvant systems: Enhancing the efficacy of sub-unit protein antigens / Perrie Y., Mohammed A., Kirby D., McNeil S., Bramwell V. // Int J Pharm.- 2008. - 364.- 272.–80.

5. The antigenic value of toxoid precipitated by potassium-alum Glenny A., Pope C., Waddington H., Wallace V.J. // Pathol Bacteriol. 1926; 29 38–45.

6. Harper D.M. Currently approved prophylactic HPV vaccines. Harper D.M.: Expert Rev Vaccines. 2009  Dec; 8(12), 1663–79.

7.  Allison A.G. Liposomes as immunological adjuvants / Allison A.G., Gregoriadis G. // Nature. 1974.  Nov  15. 252(5480) 252.

8. Gregoriadis G. Entrapment of proteins in liposomes prevents allergic reactions in pre-immunised mice   Gregoriadis G., Allison A.C.// FEBS Lett. 1974. - Sep 1. 45(1) 71–4.

9. Liposomal vaccine delivery systems. Expert Opin Drug Deliv / Henriksen-Lacey M., Korsholm K.S., Andersen P., Perrie Y., Christensen D. // 2011.  Apr 8(4). 505–10.

10.  Liposomes as immunological adjuvants and vaccine carriers Gregoriadis G., Gursel I., Gursel M., McCormack B. // J Control Release. 1996. 41(1–2). 49–56.

11. Alving C. Lipid A and liposomes containing lipid A as antigens and adjuvants / Alving C., Rao M. //  Vaccine. 2008. 26(24) 3036–45.

12.  Eleven years of Inflexal V-a virosomal adjuvanted influenza vaccine / Herzog C., Hartmann K., Kunzi V., Kursteiner O., Mischler R., Lazar H., [et al.] // Vaccine.  2009.  Jul 16;27(33) 4381–7. 

13. Mischler R. Inflexal V a trivalent virosome subunit influenza vaccine: production / Mischler R., Metcalfe I.C. // Vaccine. 2002.  Dec 20. 20( Suppl 5) B17–23.

14. Bovier P.A. Epaxal: a virosomal vaccine to prevent hepatitis A infection / Bovier P.A. // Expert Rev Vaccines. 2008.  Oct.7(8) 1141–50.

15. Antibody titres after primary and booster vaccination of infants and young children with a virosomal hepatitis A vaccine (Epaxal) / Usonis V., Bakasenas V., Valentelis R., Katiliene G., Vidzeniene D., Herzog C. // Vaccine.  2003  Nov 7 21(31) 4588–92

16.  Randomized phase IIB trial of BLP25 liposome vaccine in stage IIIB and IV non-small-cell lung cancer  / Butts C., Murray N., Maksymiuk A., Goss G,. Marshall E., Soulieres D.[et al.] //J Clin Oncol. 2005.  Sep 20. 23(27) 6674–81. 

17. North S. Vaccination with BLP25 liposome vaccine to treat non-small cell lung and prostate cancers / North S., Butts C. // Expert Rev Vaccines. 2005.  Jun;4(3) 249–57.

18. Regules J.A. The RTS,S vaccine candidate for malaria Regules J.A., Cummings J.F., Ockenhouse C.F.// Expert Rev Vaccines. 2011.  May;10(5) 589–99.

19. Evaluation of the safety and immunogenicity of the RTS,S/AS01E malaria candidate vaccine when integrated in the expanded program of immunization / Agnandji S.T,. Asante K.P., Lyimo J., Vekemans J., Soulanoudjingar S.S., Owusu R.[et al.]// J Infect Dis.  2010.- Oct 1 —202(7) 1076–87.

20. Torchilin V.P. Recent advances with liposomes as pharmaceutical carriers / Torchilin V.P.: Nat Rev Drug Discov. 2005.  Feb;4(2) 145–60.

21. Tollemar J. Liposomal amphotericin B (AmBisome) for fungal infections in immunocompromised adults and children / Tollemar J., Klingspor L., Ringden O.// Clin Microbiol Infect.  2001. 7( Suppl 2) 68–79.

22.  Randomized comparative trial of pegylated liposomal doxorubicin versus bleomycin and vincristine in the treatment of AIDS-related Kaposi’s sarcoma / Stewart S., Jablonowski H., Goebel F.D., Arasteh K., Spittle M., Rios A.[et al.]// International Pegylated Liposomal Doxorubicin Study Group. : J of Clinical Oncology. 1998. 16(2). 683–91.

23. Liposomal malaria vaccine in humans: a safe and potent adjuvant strategy / Fries L.F.,. Gordon D.M., Richards R.L., Egan J.E., Hollingdale M.R., Gross M.[et al.] //  Proc Natl Acad Sci U S A.  1992 . Jan 1. 89(1) 358–62.

24.  First results of phase 3 trial of RTS,S/AS01 malaria vaccine in African children / Agnandji S.T., Lell B., Soulanoudjingar S.S., Fernandes J.F., Abossolo B.P., Conzelmann C.[et al.]// N Engl J Med.  2011.  Nov 17. 365(20). 1863–75.

25. Liposome-based cationic adjuvant formulations (CAF): past, present, and future / Christensen D., Agger E.M., Andreasen L.V., Kirby D., Andersen P., Perrie Y. // J Liposome Res. - -2009. 19(1). 2–11.

26. Cationic liposomes as vaccine adjuvants / Christensen D., Korsholm K.S., Rosenkrands I., Lindenstrom T., Andersen P., Agger E.M. // Expert Rev Vaccines. 2007.  Oct 6(5). 785–96.

27. Chen W.C. Non-viral vector as vaccine carrier /  Chen W.C., Huang L. // Adv Genet.  2005. 54. 315–37.

28. Vangasseri D.P. Lipid-protamine-DNA-mediated antigen delivery / Vangasseri D.P., Han S.J., Huang L.// Curr Drug Deliv.  2005.  Oct.2(4). 401–6.

29. Virosomes for antigen and DNA delivery Daemen T., de Mare A., Bungener L., de Jonge J., Huckriede A., Wilschut J. //  Adv Drug Deliv Rev. 2005.  Jan 10. 57(3). 451–63.

30.  The virosome concept for influenza vaccines / Huckriede A., Bungener L., Stegmann T., Daemen T., Medema J., Palache A.M.[et al.] // Vaccine. 2005.  Jul. 8. 23( Suppl 1). — 26-38.

31. Krishnan L. Archaeosome adjuvants: immunological capabilities and mechanism(s) of action Krishnan L. , Sprott G. D. // Vaccine. 2008.  Apr. 16. 26(17). 2043–55.

32. Azeem A. Niosomes in sustained and targeted drug delivery: some recent advances / Azeem A., Anwer M.K., Talegaonkar S. // J Drug Target. 2009 . -Nov.17(9). 671–89.

33. Vyas S.P. Vesicular carrier constructs for topical immunisation / Vyas S.P., Khatri K., Mishra V. // Expert Opin Drug Deliv. 2007.- Jul.4(4). 341–8.

34. Davis D. Liposomes as adjuvants with immunopurified tetanus toxoid: influence of liposomal characteristics / Davis D., Gregoriadis G. // Immunology. 1987. —Jun.61(2). 229–34.

35. Shahum E. Immunopotentiation of the humoral response by liposomes: encapsulation versus covalent linkage / Shahum E., Therien H.M. // Immunology. 1988.  Oct.65(2). 315–7.

36. Shahum E. Liposomal adjuvanticity: effect of encapsulation and surface-linkage on antibody production and proliferative response / Shahum E., Therien H.M. // Int J Immunopharmacol. 1995 -  Jan.17(1). 9–20.

37. Tan L. Comparison of the immune response against polio peptides covalently-surface-linked to and internally-entrapped in liposomes Tan L., Weissig V., Gregoriadis G. // Asian Pac J Allergy Immunol.  1991. Jun.9(1). 25–30.

38. Therien H.M. Liposomal vaccine: influence of antigen association on the kinetics of the humoral response / Therien H.M., Lair D., Shahum E. // Vaccine. 1990.  Dec.8(6). 558–62.

39. Shahum E. Correlation between in vitro and in vivo behaviour of liposomal antigens/ Shahum E., Therien H.M. // Vaccine. -1994.  Sep.12(12). 1125–31.

40. Vannier W.E. Antibody responses to liposome-associated antigen / Vannier W.E., Snyder S.L.// Immunol Lett. 1988.  Sep.19(1). 59–64

41. Antibody and cytotoxic T-lymphocyte responses to a single liposome-associated peptide antigen / White W.I., Cassatt D.R., Madsen J., Burke S.J., Woods R.M., Wassef N.M.[et al.] // Vaccine. 1995. 13(12). 1111–22.

42. Liposomal formulations of synthetic MUC1 peptides: effects of encapsulation versus surface display of peptides on immune responses/ Guan H.H., Budzynski W., Koganty R.R., Krantz M.J., Reddish M.A., Rogers J.A.[et al.]// Bioconjug Chem. 1998. —Jul-Aug.9(4). 451–8. 

43.  Influence of peptide acylation, liposome incorporation, and synthetic immunomodulators on the immunogenicity of a 1–23 peptide of glycoprotein D of herpes simplex virus: implications for subunit vaccines/ Brynestad K., Babbit B., Huang L., Rouse B.T. // J Virol. 1990.  - Feb.64(2). 680–5.

44. Parameters affecting the immunogenicity of a liposome-associated synthetic hexapeptide antigen / Frisch B., Muller S., Briand J., Van Regenmortel M., Schuber F. Eur J.// Immunol. 1991. 21(1). 185–93.

45.Chen W. Induction of cytotoxic T-lymphocytes and antitumor activity by a liposomal lipopeptide vaccine / Chen W., Huang L. // Mol Pharm. 2008. —May-Jun. 5(3) 464–71. 

46.Liposomal peptide vaccine inducing CD8+ T cells in HLA-A2.1 transgenic mice, which recognise human cells encoding hepatitis C virus (HCV) proteins/ Engler O., Schwendener R., Dai W., Wolk B., Pichler W., Moradpour D.[et al.]// Vaccine. 2004. 23(1). 58–68.

47. Antigen-specific, IgE-selective unresponsiveness induced by antigen-liposome conjugates  Comparison of four different conjugation methods for the coupling of antigen to liposome Nakano Y., Mori M., Nishinohara S., Takita Y., Naito S., Horino A.[et al.]// Int Arch Allergy Immunol. 1999.  Nov.120(3). 199–208

48.Garcon N.M. Universal vaccine carrier. Liposomes that provide T-dependent help to weak antigens / Garcon N.M., Six H.R. // J Immunol.- 1991.- Jun.1.- 146(11) 3697–702. 

49. Liposomes that provide T-dependent help to weak antigens (T-independent antigens)/ Pietrobon P.J., Garcon N., Lee C.H., Six H.R.// Immunomethods. 1994.- Jun .4(3). 236–43. 

50. Design of highly immunogenic liposomal constructs combining structurally independent B cell and T helper cell peptide epitopes/ Boeckler C., Dautel D., Schelte P., Frisch B., Wachsmann D., Klein J.P.[et al.]// Eur J Immunol.  1999.  Jul. 29(7). 2297–308.

51. Synthesis of thiol-reactive lipopeptide adjuvants. Incorporation into liposomes and study of their mitogenic effect on mouse splenocytes/ Roth A., Espuelas S., Thumann C., Frisch B., Schuber F. // Bioconjug Chem. 2004.  May-Jun. —15(3). 541–53.

52. Metallochelating liposomes with associated lipophilised norAbuMDP as biocompatible platform for construction of vaccines with recombinant His-tagged antigens: preparation, structural study and immune response towards rHsp90Masek J., Bartheldyova E., Turanek-Knotigova P., Skrabalova M., Korvasova Z., Plockova J.[etal.]// J Control Release. - 2011.  Apr. 30. —151(2). 193–201.

53. Antibody response in mice to polyhistidine-tagged peptide and protein antigens attached to liposomes via lipid-linked nitrilotriacetic acid / Watson D.S., Platt V.M., Cao L., Venditto V.J., Francis C., Szoka J// Clin Vaccine Immunol.  2011. —18(2). 289–97.

53. Liposomes based on dimethyldioctadecylammonium promote a depot effect and enhance immunogenicity of soluble antigen/  Henriksen-Lacey M., Bramwell V.W., Christensen D., Agger E.M., Andersen P., Perrie Y.// J Control Release.-2010.  Mar. 3.- 142(2). 180–6.

54. Comparison of the depot effect and immunogenicity of liposomes based on dimethyldioctadecylammonium (DDA), 3beta-[N-(N′,N′-Dimethylaminoethane)carbomyl] cholesterol (DC-Chol), and 1,2-Dioleoyl-3-trimethylammonium propane (DOTAP): prolonged liposome retention mediates stronger Th1 responses/ Henriksen-Lacey M., Christensen D., Bramwell V.W., Lindenstrom T., Agger E.M., Andersen P.[et al]// Mol Pharm. 2011. Feb. 7.-8(1). 153–61.

55. Liposomal cationic charge and antigen adsorption are important properties for the efficient deposition of antigen at the injection site and ability of the vaccine to induce a CMI responseHenriksen-Lacey M., Christensen D., Bramwell V.W., Lindenstrom T., Agger E.M., Andersen P.[et al.]// J Control Release. 2010. Jul. 14. —145(2).102–8.

56. CAF01 potentiates immune responses and efficacy of an inactivated influenza vaccine in ferrets / Martel C.J., Agger E.M., Poulsen J.J., Hammer Jensen T., Andresen L., Christensen D. [et al.]// PLoS ONE —2011. —6(8). 22891.

57. Phillips W.T. Novel method of greatly enhanced delivery of liposomes to lymph nodes/ Phillips W.T., Klipper R., Goins B.// J Pharmacol Exp Ther.- 2000.  Oct. —295(1). 309–13

58. Lipophosphoglycan of Leishmania major that vaccinates against cutaneous leishmaniasis contains an alkylglycerophosphoinositol lipid anchor/ McConville M.J., Bacic A., Mitchell G.F., Handman E.//  Proc Natl Acad Sci U S A. 1987.  Dec. —84(24). 8941–5.

59. Shek P. Immune response mediated by liposome-associated protein antigens. III. Immunogenicity of bovine serum albumin covalently coupled to vesicle surface /Shek P., Heath T. // Immunology. —1983. —50(1). 101–6.

60. Positively charged liposome functions as an efficient immunoadjuvant in inducing cell-mediated immune response to soluble proteins/ Nakanishi T., Kunisawa J., Hayashi A., Tsutsumi Y., Kubo K., Nakagawa S.[et al]// J Control Release. 1999.  Aug. 27. —61(1–2). 233–40.

61. Yasuda T. Immunogenicity of liposomal model membranes in mice: dependence on phospholipid compositionYasuda T., Dancey G.F., Kinsky S.C. // Proc Natl Acad Sci U S A  1977.  Mar.74(3). 1234–6.

62. Vaccination against murine cutaneous leishmaniasis by using Leishmania major antigen/liposomes. Optimization and assessment of the requirement for intravenous immunizationKahl L.P., Scott C.A., Lelchuk R., Gregoriadis G., Liew F.Y. // J Immunol.  1989. Jun. 15. —142(12) 4441–9.

63. Enhancement of in vivo and in vitro T cell response against measles virus haemagglutinin after its incorporation into liposomes: effect of the phospholipid composition/ Garnier F., Forquet F., Bertolino P., Gerlier D.// Vaccine.  1991. —9. 340–5.

64. Mazumdar T. Influence of phospholipid composition on the adjuvanticity and protective efficacy of liposome-encapsulated Leishmania donovani antigens Mazumdar T., Anam K., Ali N. // J Parasitol. 2005. Apr. 91(2) 269–74.

65. Enhancement of immune response and protection in BALB/c mice immunized with liposomal recombinant major surface glycoprotein of Leishmania (rgp63): the role of bilayer composition/ Badiee A., Jaafari M.R., Khamesipour A., Samiei A., Soroush D., Kheiri M.T.[et al.]// Colloids Surf B Biointerfaces.  2009.  Nov. 1. —74(1) 37–44.

66. Ellens H.  Fusion of phosphatidylethanolamine-containing liposomes and mechanism of the L alpha-HII phase transition / Ellens H., Bentz J., Szoka F.C. // Biochemistry (Mosc).-1986. Jul. 15. —25(14). 4141–7.

67. Legendre J.Y. Jr Delivery of plasmid DNA into mammalian cell lines using pH-sensitive liposomes: comparison with cationic liposomes. Pharm Res/ Legendre J.Y. , Szoka F.C. // 1992. - Oct.9(10). 1235–42. 

68.  Li W. Jr Lipid-based nanoparticles for nucleic acid delivery/ Li W., Szoka F.C. //  Pharm Res.  2007.  Mar.24(3). 438–49

70. Role of fusogenic non-PC liposomes in elicitation of protective immune response against experimental murine salmonellosis/ Ahmad N., Deeba F., Faisal S.M., Khan A., Agrewala J.N., Dwivedi V.[et al.]// Biochimie. —2006.  Oct.88(10). 1391–400.

71. A novel vaccine delivery system using immunopotentiating fusogenic liposomes / Hayashi A., Nakanishi T., Kunisawa J., Kondoh M., Imazu S., Tsutsumi Y.[et al]// Biochem Biophys Res Commun. 1999.  Aug. 11. —261(3). 824–8.

72. Owais M. Liposome-mediated cytosolic delivery of macromolecules and its possible use in vaccine development/ Owais M., Gupta C.M. // Eur J Biochem.  2000. —267(13). 3946–56

73. Interactions of cationic lipid vesicles with negatively charged phospholipid vesicles and biological membranes/ Stamatatos L., Leventis R., Zuckermann M.J., Silvius J.R.// Biochemistry (Mosc). 1988. May. 31. —27(11). 3917–25.

74. Yan W. Reactive oxygen species play a central role in the activity of cationic liposome based cancer vaccine/ Yan W., Chen W., Huang L. //  J Control Release.  2008. —130(1). 22–8.

75. Vasievich E.A. Enantiospecific adjuvant activity of cationic lipid DOTAP in cancer vaccine/ Vasievich E.A., Chen W., Huang L. // Cancer Immunol Immunother — 2011.- 60(5). 629–38.

76. Reciprocal TH17 and regulatory T cell differentiation mediated by retinoic acid / Mucida D., Park Y., Kim G., Turovskaya O., Scott I., Kronenberg M.[et al.]// Science. - 2007. -  317(5835)/ 256–60.

77. Retinoic acid imprints gut-homing specificity on T cells/ Iwata M., Hirakiyama A., Eshima Y., Kagechika H., Kato C., Song S.Y.// Immunity. 2004. —21. 527–38

78. Erridge C. Saturated fatty acids do not directly stimulate Toll-like receptor signaling/ Erridge C., Samani N.J. // Arterioscler Thromb Vasc Biol.  2009.  —29(11). 1944–9.

79. Pegylated liposomes have potential as vehicles for intratumoral and subcutaneous drug delivery/ Harrington K.J., Rowlinson-Busza G., Syrigos K.N., Uster P.S., Vile R.G., Stewart J.S.// Clin Cancer Res.  2000. —6(6). 2528–37.

80. Efficient presentation of multivalent antigens targeted to various cell surface molecules of dendritic cells and surface Ig of antigen-specific B cells/ Serre K., Machy P., Grivel J.C., Jolly G., Brun N., Barbet J.[et al.]// J Immunol.  1998.  —161(11). 6059–67.

81. Batista F.D. The who, how and where of antigen presentation to B cells/ Batista F.D., Harwood N.E. // Nat Rev Immunol. - 2009. —9(1). 15–27.

82. Schwendener R.A. The effects of charge and size on the interaction of unilamellar liposomes with macrophages/ Schwendener R.A., Lagocki P.A., Rahman Y.E.// Biochim Biophys Acta.   1984.  —772(1). 93–101.

83. Liposome-cell interactions in vitro: effect of liposome surface charge on the binding and endocytosis of conventional and sterically stabilized liposomes/ Miller C.R., Bondurant B., McLean S.D., McGovern K.A., O’Brien D.F. // Biochemistry (Mosc). 1998.—37(37). 12875–83.

84. Lee K.D. Recognition of liposomes by cells: in vitro binding and endocytosis mediated by specific lipid headgroups and surface charge density/ Lee K.D., Hong K., Papahadjopoulos D.// Biochim Biophys Acta. —1992. 1103(2). 185–97.

85.  Siegel D.P. The mechanism of lamellar-to-inverted hexagonal phase transitions in phosphatidylethanolamine: implications for membrane fusion mechanisms/ Siegel D.P., Epand R.M. // Biophys J. 1997. —73(6). 3089–111.

86. Zhou F. Liposome-mediated cytoplasmic delivery of proteins: an effective means of accessing the MHC class I-restricted antigen presentation pathway/ Zhou F., Huang L. // Immunomethods. - 1994.—4(3). 229–35

87. Zhou F. Characterization and kinetics of MHC class I-restricted presentation of a soluble antigen delivered by liposomes/ Zhou F., Watkins S.C., Huang L. // Immunobiology. - 1994. 190(1–2). 35–52.

88. Endocytosis of an HIV-derived lipopeptide into human dendritic cells followed by class I-restricted CD8(+) T lymphocyte activation./  Andrieu M., Loing E., Desoutter J.F., Connan F., Choppin J., Gras-Masse H.[et al.]// Eur J Immunol. 2000.  —30(11). 3256–65.

89. Two human immunodeficiency virus vaccinal lipopeptides follow different cross-presentation pathways in human dendritic cells/  Andrieu M., Desoutter J.F., Loing E., Gaston J., Hanau D., Guillet J.G.[et al.]// J Virol — 2003. —77(2). 1564–70.

90. In vitro processing and presentation of a lipidated cytotoxic T-cell epitope derived from measles virus fusion protein/ Stittelaar K.J., Hoogerhout P., Ovaa W., van Binnendijk R.R., Poelen M.C., Roholl P.[et al.]// Vaccine. - 2002. —20(1–2). 249–61.

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ СТАТУС І ПОШИРЕНІСТЬ ЧИННИКІВ РИЗИКУ СЕРЦЕВО-СУДИННИХ ЗАХВОРЮВАНЬ У ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ 2 ТИПУ ТА ГІПЕРТОНІЧНУ ХВОРОБУ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ).

Автор: Березняков І. Г., Левадна Ю. В., Дорошенко О. В., Сидоров Д. Ю., Пожар В. Й.

Сторінки: 405-416

Анотація

         

Стаття присвячена проблемі соціально-економічного статусу (СЕС) і поширенню факторів ризику (ФР) у хворих на цукровий діабет (ЦД) 2-го типу і гіпертонічну хворобу (ГБ). Визначається поширеність ФР залежно від професійного статусу, куріння, вживання алкоголю, вплив низької фізичної активності на рівень смертності в залежності від віку. Особливу роль приділяють метаболічному синдрому, його залежності від СЕС. Приділяється увага залежності між рівнем СЕС, наявністю ЦД 2-го типу, наявністю артеріальної гіпертензії та поширеністю ФР серцево-судинних захворювань.

Ключові слова: цукровий діабет, гіпертонічна хвороба, фактори ризику, соціально-економічний статус.

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Список літератури

  1. Zimmet P. Global and societal implications of the diabetes epidemic. Nature. 2001; 414: 782–787.

2. Engberg S, Vistisen D, LauC. [et al.]Progression to impaired glucose regulation and diabetes in the population-based Inter 99 study. Diabetes Care. 2009;32( 4): 606–611.

3. Cowie C.C., Rust K.F., Ford E.S.[et al.] Full accounting of diabetes and pre-diabetes in the U.S. population in 1988-1994 and 2005-2006.Diabetes Care. 2009;32:287–294.

4. American Diabetes Association. Economic costs of diabetes in the U.S. in 2007. Diabetes Care.2008;31:596–615.

5. Ripsin C.M. Management of blood glucose in type 2 diabetes mellitus. Am. Fam. Physician. 2009;79(1): 29–36.

6. Centers for Disease Control and Prevention. National Diabetes Fact Sheet: General Information and National Estimates on Diabetes in the United States, 2007. Atlanta, GA, U.S. Department of Health and Human Services, Centers for Disease Control and Prevention, 2008.

7.Johannesson A., Larsson G.-U., RamstrandN. [et al.]Incidence of lower-limb amputation in the diabetic and nondiabetic general population. A 10-year population-based cohort study of initial unilateral and contralateral amputations and reamputations. Diabetes Care. 2009; 32(2):275–280.

8. MankovskyiB.N.  [2013 indiabetology: keyevents, relevantresearchandnewclinicalguidelines]. Health Ukraine.- 2014; 06 (331):24-26.

9. Chobanian A. V., Bakris G. L., Black H. R. [et al.] for the Joint National Committee on Prevention, Detection, Evaluation, and Treatment of High Blood Pressure, National Heart, Lung, and Blood Institute, National High Blood Pressure Education Program Coordinating Committee Seventh report of the Joint National Committee on Prevention, Detection, Evaluation and Treatment of High Blood Pressure. Hypertension. 2003;42:1206–1252.

10. CovalenkoVN, TalaevaTV, Bratus VV. [The significance of hypertension as a factor for cardiovascular disease, the mechanisms of its pro-atherogenic actions]. Ukrain. cardіol. J.  2010;1:28-41.

11. Sirenko YuM.Arterialna gipertenziya [Hypertension]. Кiev: Morion, 2001. 176 p.

12. ErmacovichII, SiroshtanGM, GerasimenkoZhD, Pashchenko LS.[CardiaccareintheKharkivregionandopportunitiestoimprove].Ukrain. Cardіol. J. 2009; 6: 56–61.

13. KovalenkoVM, Kornatsky VM. [ImplementationofgovernmentprogramsagainsthypertensioninUkraine].Ukrain. cardіol. J. 2010;6:7–12.

14. KornatskyVMRevenkoLI. [MedicalandsocialaspectsofcerebrovasculardiseaseinUkraine].Ukrain. cardіol. J.  2011;1:86–92.

15. Lloyd-JonesD, AdamsR, CarnethonM[et al.] for the American Heart Association Statistics Committee and Stroke Statistics Subcommittee. Heart Disease and Stroke Statistics-2009 Update. A Report From the American Heart Association Statistics Committee and Stroke Statistics Subcommittee. Circulation.2009;119:e21–e181.

16. Vilensky BS. Stroke - state of the art . Nevrologich J. 2008;2:4–10.

17. Kovalenko VN, Kornatsky VM, Manoylenko T. et al. Demografіya i zdorovya populacii Ukraini. [Demographics and health of the people of Ukraine]. Kyiv: 2010.  142p.

18. Mishchenko TS. [Analysis of the epidemiology of cerebrovascular disease in Ukraine] Vascular diseases of the brain.  2010; 3:2-9.

19. Khobzey NK, Mishchenko TS, Golik VA Ipatov AVю Epidemiology of stroke, clinical aspects and expertise in Ukraine.Vascular diseases of the brain. 2010; 4: 2-5.

20. Dolzenko MN How to prevent organ damage in hypertension? Correction of metabolic disorders. Health of Ukraine. 2014; 06 (331):18-19

21. A guideline on hypertension of the European Society of Hypertension (ESH) and the European Society of Cardiology (ESC) 2013.Hypertension. 2013;4:61-130

22. Ose D, Wensing, Szecsenyi MJ. [et al.] Impact of primary care-based disease management on the health-related quality of life in patients with type 2 diabetes and comorbidity. Diabetes Care. 2009;32(9): 1594–1596.

23. Mancia G, de Backer G, Dominiczak A.[et al.]. 2007 Guidelines for the Management of Arterial Hypertension. The Task Force for the Management of Arterial Hypertension of the European Society of Hypertension (ESH) and of the European Society of Cardiology (ESC) J. Hypertens. 2007; 25:1105–1187.

24. Izzo R, Simone GDe, ChinaliM. [et al.]. Insufficient control of blood pressure and incident diabetes. Diabetes Care. 2009; 32(50):845–850.

25. Monami M, Vivarelli M, DesideriCM [et al.].  Pulse pressure and prediction of incident foot ulcers in type 2 diabetes. Diabetes Care. 2009; 32 (5):897–899.

26. Obrezan AG, Bicadze RM. Structure of cardiovascular disease in patients with Type 2 diabetes, diabetic cardiomyopathy as a special state of the myocardium. Intern. EndocrinologyJ. 2010; 4:18-22.

27. Adler AI, Stratton IM, Neil HA[et al.]. Association of systolic blood pressure with macrovascular and microvascular complications of type 2 diabetes (UKPDS 36): Prospective observational study. BMJ. 2000; 321:412–419.

28. Karlamanglaa AS , Singerb BH, William DR [et al.]. Impact of socioeconomic status on longitudinal accumulation of cardiovascular risk in young adults: the CARDIA Study (USA). Soc. Sci. Med. 2005;60: 999–1015.

29. Mieczkowska J. Mosiewicz J.  Socioeconomic status and cardiovascular disease risk. Heart. 2008; 94(8):1075.

30. Rosero-Bixby L. Dow WH. Surprising gradients in mortality, health, and biomarkers in a Latin American population of adults. J. Gerontol. Series B. 2009; 63 (1): 105–117.

31. Lantz PM, Golberstein E, House JS, Morenoff J. Socioeconomic and behavioral risk factors for mortality in a national 19-year prospective study of U.S. adults. Soc. Sci. Med.  2010; 70:1558–1566.

32. Khang YH, Lynch JW, Yang S. [et al.]. The contribution of material, psychosocial, and behavioral factors in explaining educational and occupational mortality inequalities in a nationally representative sample of South Koreans: relative and absolute perspectives. Soc. Sci. Med.  2009; 68(5): 858–866.

33. Meara ER Richards S, Cutler DM. The gap gets bigger: changes in mortality and life expectancy, by education, 1981-2000. Health Affairs. 2008; 27(2}:350–360.

34. Dray-Spira R, Gary-Webb TL, Brancati FL. Educational disparities in mortality among adults with diabetes in the U.S. Diabetes Care. 2010;33(6).1200–1205.

35. Feinglass J, Lin S, Thompson J. [et al.]. Baseline health, socioeconomic status and 10-year mortality among older middle-aged Americans: findings from the health and retirement study, 1992–2002. J. Gerontol. 2007; 62B(4): S209–S217.

36. Kokkinos P, Myers J, Nylen E.[et al.] Exercise capacity and all-cause mortality in African American and Caucasian men with type 2 diabetes. Diabetes Care. 2009;32(4):623–628.

37. Sui X, LaMonte MJ, Laditka JN [et al.]. Cardiorespiratory fitness and adiposity as mortality predictors in older adults. J. Am. Med. Ass. 2007; 298 (21): 2507–2516.

38. Preiss D, Zetterstrand S,. McMurrayJJV [et al.]. Predictors of development of diabetes in patients with chronic heart failure in the Candesartan in Heart Failure Assessment of Reduction in Mortality and Morbidity (CHARM) program. Diabetes Care. 2009;32(5):915–920.

39. Orpana HM, Berthelot JM, Kaplan MS [et al.] BMI and mortality: results from a national longitudinal study of Canadian adults. Obesity. 2010;18(1 ): 214-218.

40. Reis JP, Araneta MR, Wingard DL [et al.]. Overall obesity and abdominal adiposity as predictors of mortality in U.S. white and black adults. Annals Epidemiol. 2009;19: 134–142.

41. Mitchenko AI,  Logvynenko AA, Romanov V. [Optimization of treatment of dyslipidemia and disorders of carbohydrate metabolism in patients with hypertension with metabolic syndrome and thyroid dysfunction]. Ukr. cardiology. J. 2010;1:73–80.

42. Nieto F.J. Understanding the pathophysiology of poverty. Int. J. Epidemiol. 2009; 38: 787–790.

43. Kivimaki M, Lawlor DA, Davey Smith G [et al.]. Socioeconomic position, co-occurrence of behavior-related risk factors, and coronary heart disease: the Finnish Public Sector study. Am. J. Public Health. 2007; 97: 874–879.

44. Roberts BA, Der G, Deary IJ, Batty GD. Reaction time and established risk factors for total and cardiovascular disease mortality: comparison of effect estimates in the follow-up of a large, UK-wide, general-population based survey. Intelligence.  2009;37:561–566.

45. Vasilieva NYu, Zharinov OI, Kuts VA, Epanchintseva OA.[ Diagnosis of cognitive impairment in patients with hypertension]. Ukr. kardіol. J.  2009;5:91-100.

 46. Gale CR, Deary IJ, Batty GD. Intelligence and carotid atherosclerosis in older people: Cross-sectional study. J. Am. Geriatr. Soc.  2008;56:769−771.

47. Steptoe A, Shamaei-Tousi A, Gylfe A. [et al.]. Socioeconomic status, pathogen burden and cardiovascular disease risk. Heart.  2007;93(12):1567–1570.

48. Mankovsky BN.[Type 2 diabetes and metabolic syndrome: what you need to know about satellites practitioner diabetes].Health Ukraine. 2014;10:29.

49. Hrebtіy GI. [Structural and geometric remodeling of the left ventricle of the heart, hemodynamic and vascular endothelial function in patients with hypertension depending on body weight]. Ukr. cardiology. J. 2009;4: 49-52.

50. TodurovBM, KundinVY, NobisOE.[Modernpossibilitiesofmyocardialscintigraphyinthediagnosisoflesionsoftheleftventriclemyocardiumoftheheart].Ukr. kardіol. J.  2010;5: - P. 100-108.

51. KimBJ, KimBS, SungKC [etal.]. Association of smoking status, weight change, and incident metabolic syndrome in men: a 3-year follow-up study. Diabetes Care. 2009;32(7): 1314–1316.

52. Wada T, Urashima M, Fukumoto T. Risk of metabolic syndrome persists twenty years after the cessation of smoking. Intern Med. 2007; 46:1079–1082.

53. Sánchez-Chaparro MA, Calvo-Bonacho E, González-Quintela A [et al.] on behalf of the Ibermutuamur CArdiovascular RIsk Assessment (ICARIA) study group.Occupation-related differences in the prevalence of metabolic syndrome. Diabetes Care. 2008;31(9): 1884–1885.

54. Chen Y, Sigal RJ, Lin M. Impacts of diabetes and hypertension on the risk of hospitalization among less educated people. J. Human Hypertens. 2007;21: 225–230.

55. Gregg EW, Gu Q, Cheng YJ [et al.]. Mortality trends in men and women with diabetes, 1971-2000. Ann. Intern Med. – 2007;147:149–155.

56. Ferrara A, Mangione CM, Kim C. [et al.] for the Translating Research Into Action for Diabetes (TRIAD) study group Sex disparities in control and treatment of modifiable cardiovascular disease risk factors among patients with diabetes. Translating Research Into Action for Diabetes (TRIAD) study. Diabetes Care.  2008;31(1): 69–74.

57. The TRIAD study group. Health systems, patients factors, and quality of care for diabetes. A synthesis of findings from the TRIAD Study. Diabetes Care. 2010;33(4): 940–947.

58. Heraclides A., Chandola T, Witte DR, Brunner EJ. Psychosocial stress at work doubles the risk of type 2 diabetes in middle-aged Women. Evidence from the Whitehall II study. Diabetes Care. 2009;32(12): 2230–2235.

59. Carlsson AC, Wändell PE, U. de Faire, Hellénius ML. Risk factors associated with newly diagnosed high blood pressure in men and women. Am. J. Hypertens. 2008;21(7): 771–777.

60. Davydova IV. [Features of the course and tactics of hypertensive patients aged 60 years and older according to current guidelines]. Health Ukraine. 2014;06 (331):22-23

61. Marotta T, Viola S, Ferrara F, Ferrara LA. Improvement of cardiovascular risk profile in an elderly population of low social level: the ICON (Improving Cardiovascular risk profile in Older Neapolitans) study. J. Human Hypertens. 2007; 21: 76–85.

62. Halldin M, Rosell M, de Faire U, Hellenius ML. The metabolic syndrome: prevalence and association to leisure-time and work-related physical activity in 60-year-old men and women.Nutr. Metab. Cardiovasc. Dis. – 2007.Vol. 17.Р. 349–357.

63. Gu D, Wildman RP, Wu X [et al.]. Incidence and predictors of hypertension over 8 years among Chinese men and women. J. Hypertens.  2007; 25: 517–523.

64. Haslam D. W. Obesity. Lancet. 2005; 366:1197–1209.

65. Radchenko AD, Martsovenko IM, Syrenko N. [Do doctors in Ukraine risk stratification of patients with hypertension?] Radchenko AD. Ukr. kardіol. J.  2009;5:7-16.

66. Sirenko Y.M. [The program of prevention and treatment of hypertension in Ukraine]. Hypertension. 2008;2:S.83-88.

67. Kupchynskaya OG. The evolution of left ventricular hypertrophy in hypertensive patients provided occasional intake of antihypertensive drugs. Ukr. Cardiology. J. 2011; 3:  50-54.

68. Piette JD, Kerr EA. The impact of comorbid chronic conditions on diabetes care. Diabetes Care. 2006; 29(3):725–731.

69. Hofer TP, Zemencuk JK, Hayward RA. When there is too much to do: how practicing physicians prioritize among recommended interventions. J. Gen. Intern. Med.2004;19:646–653.

70. Egan BM, Lackland DT, Cutler NE. Awareness, knowledge, and attitudes of older americans about high blood pressure: implications for health care policy, education, and research. Arch Intern. Med. 2003;163:681–687.

71. Moser M. No surprises in blood pressure awareness study findings: we can do a better job. Arch Intern. Med. 2003;163:654–656.

72. Kovalenko VM. [Prevention and treatment of myocardial infarction in Ukraine]. Ukr. cardiology. J.  2009; 4: 7-12.

 

КАЛЬЦИФІКАЦІЯ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ: ПОШИРЕННЯ, ПАТОЛОГІЯ, МЕХАНІЗМИ ВИНИКНЕННЯ ТА ДІАГНОСТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)

Автор: Романюк А. М., Москаленко Р. А., Рєзнік А. В., Гапченко А. В.

Сторінки: 417-426

Анотація

         

Резюме. У щитоподібній залозі (ЩЗ) кальцифікати зустрічаються як при доброякісній, так і за умов злоякісної її патології. Отримана діагностична інформація про кальцифіковані об’єкти у ЩЗ часто не береться до уваги клініцистами або їй надається мінімальне клінічне значення (Khoo M.L. et al, 2002).

Метою роботи є проведення аналізу даних наукової літератури для встановлення поширення, механізмів виникнення та діагностичне значення патологічної біомінералізації у щитоподібній залозі.

Вік пацієнта, стать, розмір та гістологічна належність пухлини, наявність метастатичного ураження поза ЩЗ, стан лімфатичних вузлів є значимими маркерами для прогнозу у пацієнтів з раком ЩЗ (РЩЗ) (Bai Y. et al, 2008). Серед усіх захворювань ЩЗ найбільш часто кальцифікація виявляється при папілярному раку щи-топодібної залози (ПРЩЗ). Однак, клінічне значення кальцифікації, включаючи співвідношення клінічних проявів, вплив на виживання пацієнта та м