Get Adobe Flash player

КЛІНІКО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНІ, ЛАБОРАТОРНІ ТА МІКРОБІОТИЧНІ АСПЕКТИ СУЧАСНИХ САЛЬМОНЕЛЬОЗІВ

Автор: Чемич О.М.

Сторінки: 299-308

Анотація

         

Здійснено клініко-лабораторне обстеження 140 хворих на сальмонельоз. Захворювання спричиняють домінантні штами S. enteritidis (69,0 %), S. typhimurium (31,0 %). Госпіталізація хворих відбувається протягом року, підвищення припадає на травень – серпень. Основними факторами передавання є яйця птиці (40,8 %), м'ясо- і рибопродукти (40,8 %), молокопродукти (36,8 %). Найпоширенішим симптомами сальмонельозу є: біль у животі при пальпації з локалізацією у декількох ділянках одночасно (найчастіше у мезогастральній ділянці, епігастрії, у правій здухвинній ділянці); зневоднення 1-го ступеня; збільшення печінки (переважно при сальмонельозі спричиненим S. typhimurium); підвищення температури тіла виразніше в першу добу захворювання, з подальшою тенденцією до зниження. На виражений інтоксикаційний синдром у гострому періоді сальмонельозу вказують інтегральні маркери інтоксикації першого рівня (підвищення температури тіла, головний біль, зневоднення, біль у животі тощо) та значно підвищені інтегративні показники ендогенної інтоксикації (лейкоцитарний індекс інтоксикації, гематологічний показник інтоксикації, індекс зсуву лейкоцитарної кількості) за винятком лімфоцитарного індексу, що зменшувався (р<0,05-0,001). При дослідженні мікробіоценозу кишечнику в гострому періоді встановлено зменшення кількості біфідобактерій, лактобацил і кишкової палички при збільшенні рівнів інших представників умовно-патогенних мікроорганізмів, гемолізуючої кишкової палички та грибів роду Candida (р<0,05-0,001), що доводить необхідність введення до схем лікування комбінованих пробіотиків.

Ключові слова: сальмонельоз, клініка, епідеміологія, ендогенна інтоксикація, мікробіоценоз

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Список літератури

  1. Rozhnova S.Sh. Rol fenotipicheskih metodov tipirovaniya salmonell v monitoringe za salmonellezami / Rozhnova S.Sh., Hristyuhina O.A., Agafonova E.I// Epidemiologiya i infektsionnye bolezni. – 2011. - №3. – S. 41-47.
  2. Rafii F. Effects of treatment with antimicrobial agents on the human colonic microflora / F. Rafii, J. B. Sutherland, C. E. Cerniglia // Therateutics and clinical risk management. – 2008. – № 4 (6). – P. 1343–1358.
  3. Bondarenko V. M. Rol disfunktsii kishechnogo barera v podderzhanii hronicheskogo vospalitelnogo protsessa razlichnoy lokalizatsii /  V. M. Bondarenko, E. V. Ryabichenko // Zhurnal mikrobiologii. – 2010. –        № 1. – S. 92–100.
  4. Kuluev B.R., Haydarova D.Ya., Dubrovskaya D.N., Mavzyutov A.R., Magazov R.Sh., Voroshilova N.N. Opyt molekulyarno-geneticheskoy diagnostiki ostryh kishechnyh infektsiy. Meditsinskiy vestnik Bashkortostana 2012; 7(1): 59–63.
  5. Novye podhody k laboratornoy diagnostike ostryh kishechnyh infektsiy / Dudina N.N., Balikin V.F., Akayzin E.S. [ta in.]  // Vestnik Ivanovskoy meditsinskoy akademii. -  2007. - 12(3–4). – S. 26–36.
  6. Chemych M. D. Integrativni pokazniki endogennoyi intoksikatsiyi organizmu ta gematologichni zmini pri shigelozi / M. D. Chemych, M. A. Andreychin, V. V. Zahlebaeva // Infektsiyni hvorobi. – 2009. – № 2. – S. 42–47.
  7. Marzhohova M.Yu. Harakteristika sindroma endogennoy intoksikatsii pri ostryh kishechnyh infektsiyah/ Marzhohova M.Yu., Bashieva M.A., Zhelihazhaeva Zh.M. // Epidemiologiya i infektsionnye bolezni. – 2011. - №1. – S. 49-52.
  8. Andreychin S. M. Suchasni uyavlennya pro metabolichnu endogennu intoksikatsiyu / S. M. Andreychin, T. O. Golomsha // Infektsiyni hvorobi. – 2012. – № 1 (67). – S. 84–88.
  9. Pavelkina V. F. Kliniko-patogeneticheskoe znachenie aktivatsii perekisnogo okisleniya lipidov u bolnyh salmonellezom i puti ego korrektsii / V. F. Pavelkina, S. G. Pak, A. A. Erovichenkov // Infektsionnye bolezni. – 2008. – T. 6, № 4. – S. 32–36.
  10. Porivnyalna efektivnist etiotropnoyi terapiyi gostrih kishkovih infektsiy 5-nitrofuranami / M. A. Andreychin, V. S. Kopcha, V. P. Borak [ta in.] // Infektsiyni hvorobi. – 2006. – № 3. – S. 42–45.
  11. High macrophage migration inhibitory factor levels in disseminated intravascular coagulation patients with the systemic inflammation / S. Gando,              A. Sawamura, M. Hayakawa [et al.] // Inflammation. – 2007. – V. 30 (3-4). – P.118–124.
  12. Uchaykin V.F. Enterosorbtsiya – rol  enterosorbentov v kompleksnoy terapii ostroy i hronicheskoy gastroenterologicheskoy patologi. Posobie dlya vrachey / V.F. Uchaykin, A.A.Novoshkov, N.V.Sokolova, T.V. Berezhkova. - M., 2008 – S. 24.
  13. Lobzin Yu.V. Etiotropnaya terapiya kishechnyh infektsiy / Lobzin Yu.V., Zaharenko S.M. // Infektsionnye bolezni. - 2009. - T. 7. - №3. - S. 62-67.
  14. Kozko V. M. Printsipi terapiyi gostrih kishkovih infektsiy z urahuvannyam mikrobiotsenozu kishechniku [elektronniy resurs]  / Kozko V. M.  Bondarenko A. V., Yurko K. V. // Provizor. – 2010 - № 12 / Rezhim dostupu: http://www.provisor.com.ua/archive/2010/N12/gkinf_1210.php
  15. Chemych M. D. Efektivnist enterosorbentiv ta probiotikiv u likuvanni gostrih kishkovih infektsiy / M. D. Chemych, K. S. Polov'yan // Visnik Sum. derzh. un-tu. Ser. Meditsina. - 2007. - № 2. - S. 79-85.
  16.  Kozko V.M. Mikrobiotsenotichni aspekti gostrih kishkovih infektsiy / Kozko V.M., Bondarenko A.V. // Infektsiyni hvorobi. – 2007. - №2. – S. 5-12.
  17. Intestinal microbiota promote enteric virus replication and systemic pathogenesis /Sharon K. Kuss, Gavin T. Best, Chris A. Etheredge// NIH Public Access Author Manuscript. – 2011.- Vol. 334(6053). -  P. 249-252.
  18. Kanno T., Matsuki T., Oka M., et al. Gastric acid reduction leads to a alteration in lowel intestinal microflora // Biochem. Biophyskes. Commun. 2009. - V.3 81. - №4. - P.666-670.
  19. Yushchuk N.D. Infektsionnye bolezni. 2-e izd., pererab. i dop. - "GEOTAR-Media". - 2013. - 704 s.
  20. Zaharenko S.M. Peroralnaya regidratatsionnaya terapiya pri ostryh kishechnyh infektsiyah // Zhurnal infektologii. — 2009. — T. 1, № 2–3. — S. 58-63.
  21. Infektsionnye bolezni : uchebnik / O.A. Golubovskaya, M.A Andreychin, A.V. Shkurba  i dr.; pod red.
  22. Erovichenkov A. A. Diareya puteshestvennikov / A. A. Erovichenkov // Infektsionnye bolezni. – 2009. – T.7, № 1. – S. 54–58.
  23. Koletzko S., Osterrieder S. Acute infectious diarrhea in children // Dtsch.
  24. Suchasniy stan zahvoryuvanosti na salmonelozi v Ukraini // Ukrayinskiy medichniy almanah. – 2013. – Tom 16, № 3. – S. 26-28. The current state of the incidence of salmonellosis in Ukraine // Ukrayinskiy medichniy almanah. – 2013. – Tom 16, № 3. – S. 26-28.
  25. Yushchuk N.D., Osnovnye printsipi diagnostiki, lecheniya i profilaktiki ostryh kishechnyh infektsiy / N.D. Yushchuk,  Ya.M Eremushkina // Med.
  26. Intestinal microbiota promote enteric virus replication and systemic pathogenesis /Sharon K. Kuss, Gavin T. Best, Chris A. Etheredge// NIH Public Access Author Manuscript. – 2011.-
  27. Shuvalova E.P. Infektsionnye bolezni / E.P. Shuvalova. – M.: Meditsina, 2005. – 696 c. Shuvalova E.P. Infekcionnye bolezni [Tekst] / E.P. Shuvalova. – M.: Medicina, 2005. – 696 c.
  28. Shchekotov V. V. Patogenez i klinicheskaya diagnostika sindroma endogennoy intoksikatsii [elektronniy resurs] / Rezhim dostupu: http://www.gastroportal.ru/php/ sontent.php?id=111392.
  29. Coronado B.E.  Antibiotic-induced D-Lactic acidosis / Coronado B.E., Opal S. M., Yobum D. C. // Ann. Intern. Med. –  2005. - Vol. 122. - P. 839-842.