Get Adobe Flash player

ПРЕДИКТОРИ НАСЛІДКІВ ТУГОВУХОСТІ ДІТЕЙ ПЕРШОГО РОКУ ЖИТТЯ

Автор: Ю. В. Сороколат

Сторінки: 81–88

Анотація

Удосконалення сучасних методів виходжування дозволило збільшити виживаність недоношених дітей і, відповідно, призвело до збільшення питомої ваги захворювань, які є специфічні для дітей, що народилися до строку. Важливе місце серед перинатальної патології займає порушення слуху. Мета роботи – вивчити фактори, що детермінують вікову динаміку та наслідки туговухості у дітей до 1 року життя, встановити їх діагностичну і прогностичну інформативність для розробки перспективних пропозицій щодо розвитку системи медико-соціального супроводу в мегаполісі.

Проаналізовано результати спостереження за 503 дітьми з порушенням слуху. В якості критерію характеру перебігу та результатів туговухості використовувалися дані ЛОР-дослідження і консультації сурдолога з проведенням поглибленого аудіологічного обстеження методом викликаної отоакустической емісії. Повікову динаміку і результати захворювання визначали в 23 місяці, 6 місяців і однорічному віці дитини. Значущими предикторами результатів порушення слуху є дані акушерського анамнезу, гестаційна зрілість, стан новонародженого за шкалою Апгар, тривалість штучної вентиляції легень та оксигенотерапії, застосування в лікуванні сурфактанту, стать хворого. Високу прогностичну інформативність дають тяжкість респіраторного дистрес-синдрому і бронхолегеневої дисплазії, хірургічне закриття відкритої артеріальної протоки. Супутня патологія ЦНС не тільки сприяє розвитку туговухості у новонароджених, а й формує її результати. Набір прогностичних факторів наслідків порушення слуху дає можливість створити повіковий сценарій наслідків туговухості, що дозволить підвищити ефективність катамнестичного спостереження даного контингенту хворих.

Ключові слова: діти, порушення слуху, фактори наслідків туговухості.

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Список літератури

  1. Znamenskaya TK. [The main problems and directions of development of neonatology at the present stage of development of health care in Ukraine]. Neonatology, Surgery and Perinatal Medicine. 2011; 1(1):5–9.
  2. Sorokolat YuV, Klimenko TM, Golubova MА, Korovaj SM. 2012. [On the question of effective models of perinatal centers]. Neonatology, Surgery and Perinatal Medicine. 2012; 3: 5–7.
  3. Sorokolat YuV, Klimenko TM, Melnichuk OP. [The results of the hearing screening in newborns with perinatal pathology]. J. Pediatrics, Obstetrics and Gynecology. 2012; 4: 16–18.
  4. Bolat H, Bebitoglu F, Ozbas S. Newborn Hearing Screening Program in Turkey: Struggles and implementations between 2004 and 2008. International Journal of Pediatric Otorhinolaryngology. 2009; 73 (2): 1621–1623.
  5. Pereira PK. Newborn hearing screeningprogram: association between hearing ioss and risk factors Revista de atualizacao cientifica. 2007; 19 (3): 267.
  6. Yu J, Kam Y, Wong C. The Outcome of a Combined Otoacoustic Emissions and Automated Auditory Brainstem Response Screening Protocol. J. Paediatr. (New Series). 2010;15(1): 2–11.
  7. Barashnev YuI, Ponomareva LP. Zrenie i slukh u novorozhdennykh [Vision and hearing in newborns]. Moscow: Triada-X Publ., 2008. 123–127 p.
  8. Sorokolat YuV. [Experience and direction of development of comprehensive assistance to families with children up to 3 years with impaired health ]. Neonatology, Surgery and Perinatal Medicine. 2013; 4(10): 19–23.
  9. Zosimov АM , Golik VP. Disertatsіjnі pomilki: Monografіya. [Doctoral error: Monograph]. KHarkіv: ІNZHEK Publ., 2009. 264 p.
  10. Gubler EV. Vychislitel'nye metody analiza i raspoznavaniya patologicheskikh protsessov [Computational methods of analysis and detection of pathological processes]. L.: Meditsina. Leningradskoe otdelenie Publ., 1978. 294 p