Get Adobe Flash player

ПРИНЦИПИ ІМУНОГЕМАТОЛОГІЧНОЇ ДІАГНОСТИКИ ТА ОЦІНЮВАННЯ РИЗИКУ АУТОІМУННОГО ГЕМОЛІЗУ

Автор: Г. А. Мироненко, Р. П. Павлюк

Сторінки: 36–45

Анотація

Метою дослідження було продемонструвати діагностичну і прогностичну значущість спектра сучасних імуногематологічних тестів діагностики аутоімунних гемолітичних процесів.

Обстежено 67 хворих на набуту гемолітичну анемію з клініко-лабораторними ознаками гемолітичного процесу різного ступеня вираженості та позитивними тестами для виявлення аутоімунних антиеритроцитарних антитіл. У 1/3 пацієнтів гемоліз мав симптоматичне походження: ускладнення злоякісних новоутворень крові, системні захворювання, інфекції, приймання лікарських засобів, токсичні впливи. Антиеритроцитарні антитіла, їх ідентифікацію за класами, підкласами, щільність опсонізації ними еритроцитів, а також продукти деградації комплементу визначали у гелевому тесті (BioRad, USA). Статистичний аналіз здійснювали за допомогою пакета статистичних програм StatSoft STATISTICA 10.0.1011 (USA). Імуногематологічні тести виявили такий серологічний спектр антитеритроцитарних антитіл: неповні теплові аглютиніни – 52,2 %, холодові аглютиніни – 25,4 %, змішаний варіант – 7,5 %, гемолізини – 14,9 %. Висока щільність неповних теплових аглютинінів IgG1/IgG3 на поверхні еритроцитів відповідала максимальній активності імунної деструкції та спричиняла достовірний вплив на прогресування анемічного синдрому – за показниками гемоглобіну (р < 0,05) та еритроцитів (р < 0,01). Розширення температурного діапазону дії повних холодових аглютинінів (від 4 до 32 °C) мали більше значення для прогресування гемолітичного синдрому, ніж їхній титр. Комбінація теплових IgG, IgA, IgM була несприятливою прогностичною ознакою перебігу гемолітичного процесу.

Отже, проба Кумбса є лише скринінговою ланкою діагностики імунної гемолітичної анемії; у випадку маніфестації процесу для уточнення діагнозу є доцільним обстеження крові на наявність усіх серологічних варіантів антитіл. Для оцінювання ризику гемолізу при виявленні теплових антитіл класу IgG за інтенсивності реакції Кумбса (3+/4+) необхідно встановити щільність антитіл на поверхні еритроцитів, при ідентифікації холодових аглютинінів – їх титр та температурний оптимум дії.

Ключові слова: аутоімунний гемоліз, аглютиніни, гемолізини, щільність антитіл.

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Список літератури

  1. Greer JP, Arber DA., Glader B, List AF, Means RT, Paraskevas F, Rodgers GM [editors]. Wintrobe's clinical hematology. 13th edition. Philadelfia: LIPPINCOTT WILLIAMS & WILKINS Publ., 2014. pp. 746-808.
  2. Guseva SA, Goncharov YaP. [Autoimmune hemolytic anemia: diagnosis and treatment (lecture)]. Ukrainian Journal of Hematology and Transfusiology. 2012; 1: 34-50.
  3. Arndt PA, Leger RM, Garratty G, Arndt PA. Serologic characteristics of ceftriaxone antibodies in 25 patients with drug-induced immune hemolytic anemia. Transfusion. 2012; 52(3): 602-612.
  4. Leger RM, Garratty G. Antibodies to oxaliplatin, a chemotherapeutic, are found in plasma of healthy blood donors. Transfusion. 2011; 51(8): 1740-1744.
  5. Arndt PA, Garratty G, Wolf CF, Rivera M. Haemolytic anaemia and renal failure associated with antibodies to trimethoprim and sulfamethoxazole. Transfus. Med. 2011; 21(3): 194-198.
  6. Lai M, Leone G, Landolfi R. Autoimmune hemolytic anemia with gel-based immunohematology tests. 2013; 139(4): 457-463.
  7. Lai M, De Stefano V, Landolfi R. Haemoglobin levels in autoimmune haemolytic anaemias at diagnosis: relationship with immunoproteins on red blood cells. 2014; 60(1): 127-131.
  8. Mineyeva NV. Grupy krovi cheloveka. Osnovy immunogematologii. 2nd [Human blood groups. Basics of immunohematology]. SPb.: A-print
  9. Pavliuk RP, Tymoshenko UV, Myronenko GA, Lavrovska LN, Sposib vyznachennya monophasnykh autoimunnykh kyslotnykh teplovykh ta kholodovykh hemolizyniv mikrometodom [Micromethod for determining the monophasic autoimmune acid heat and cold hemolysins]. Ukrainian patent, no.99298, 2015.
  10. Swiecicki PL, Hegerova LT, Gertz MA. Cold agglutinin disease. Blood.2013;122(7):1114-1121. Retrieved from: http://dx.doi.org/10.1182/blood-2013-02-474437.
  11. Berentsen S, Tjønnfjord GE.Diagnosis and treatment of cold agglutinin mediated autoimmune hemolytic anemia. Blood. Rev. 2012;26(3):107-115doi: 10.1016/j.blre.2012.01.002.
  12. Tymchenko AS, Yavorskyi VV, Maligon OI. Natsionalne kerivnytstvo z vyrobnychoi transfuziologii dlya zakladiv, pidrozdiliv ta laboratory sluzhby krovi [National guidelines on the production of transfusion for institutions, departments and laboratories blood service]. Kharkiv: Zoloti storіnki
  13. Chaudhary RK, Sudipta Sekhar Das. Autoimmune hemolytic anemia: From lab to bedside. Asian J. Transfus Sci. 2014; 8(1): 5–12. doi: .
  14. BarcelliniW,Fattizzo B, Zaninoni A, Radice T, NicheleI, Di Bona E, LunghiM, TassinariC, AlfinitoF, FerrariA, LeporaceAP, Niscola P,CarpenedoM, BoschettiC, Revelli N, Maria МА, Consonni D, Scaramucci L, De Fabritiis P, Tagariello G, Gaidano G, Rodeghiero F, Cortelezzi A, Zanella A. Clinical heterogeneity and predictors of outcome in primary autoimmune hemolytic anemia: a GIMEMA study of 308 patients. Blood.2014; 124(19): 2930-2936. doi: 10.1182/blood-2014-06-583021.
  15. Bodivit G, Bensussan A, Fournie J, Yamada K, Copie-Bergman C, Bodivit G, Bensussan A, ean- Fournie JJ, Godeau B, Bierling P, Izui S. IgA-mediated human autoimmune hemolytic anemia as a result of hemagglutination in the spleen, but independently of complement activation and Fc-RI. Blood. 2010; 116(20): 4141-4147.