Get Adobe Flash player

ФОРМУВАННЯ СИНДРОМУ ЕМОЦІЙНОГО ВИГОРАННЯ У МЕДИЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ РІЗНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ

Автор: І. Г. Мудренко, О. О. Потапов, Д. Д. Сотніков, Д. Ю. Свириденко, В. С. Юрченко

Сторінки: 316–323

Анотація

У ході дослідження ми вивчили закономірності формування синдрому емоційного вигорання у трьох групах медичних працівників: у лікарів-психіатрів, лікарів-інтерністів, медичних сестер психіатричних закладів. Метою дослідження стало визначення вираженості цього синдрому залежно від стажу роботи на посаді та статі в окремих групах респондентів. Обстеження проводили за допомогою опитувальника вигорання (перегорання) К. Маслач. Усього взяли участь в опитуванні 62 медичних працівники. За результатами обробки одержаних даних ми встановили, що медичні сестри мають високий рівень показників за шкалами «Емоційне виснаження», «Деперсоналізація», «Редукція професійних досягнень». Лікарі демонструють середній ступінь вираженості деперсоналізації та редукції професійних досягнень, у лікарів-психіатрів в процесі професійної діяльності формується високий ступінь емоційного виснаження. Ми встановили деякі закономірності, на підставі чого дійшли висновку, що безпечним щодо збереження психічного здоров’я та запобігання формуванню емоційного виснаження є стаж середнього медичного працівника безпосередньо в контакті з психічно хворими до 10 років, в подальшому стрімко формуються ознаки емоційної та психічної виснаженості (p < 0,001). У лікарів-психіатрів і терапевтів така тенденція відсутня, стаж роботи на формування емоційного виснаження не впливає. Динаміка показників деперсоналізації у медичних працівників не виявила достовірної залежності від стажу. Ознаки емоційного відсторонення, байдужості, формального виконання професійних обов'язків без особистісної участі і співпереживання формуються і досягають у середніх медичних працівників вираженого ступеня, а у лікарів – середнього вже через декілька років безпосереднього спілкування з психічно хворими пацієнтами і потім упродовж всієї діяльності тримаються на однаковому рівні. Гендерний аналіз продемонстрував, що жінки внаслідок хронічного стресу та перевтоми на роботі більш схильні до редукції своїх професійних досягнень, ніж працівники чоловічої статі (p < 0,05)

Ключові слова: синдром емоційного вигорання, емоційне виснаження, деперсоналізація, редукція професійних досягнень, лікарі- психіатри, лікарі соматичного профілю, медичні сестри.

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Список літератури

  1. Vodopp'yanova NE. Profylaktyka y korrektsyya syndroma vуhoranyya [Prevention and correction of burnout]. Publiser of St. Petersburg University, 2011.160 p.
  2. Pshuk NG, KaminskaSUkrayinskiy visnik psihonevrologiy 2014; 22 (78):84–87.
  3. Larentsova LY. [Psychological and psychopathological features of syndrome of emotional burnout among physicians of the clinical profile]. Rossyyskyy medytsynskyy zhurnal.2008; 6:32–35.
  4. Pshuk NH, Kamins'ka AO. [Problema profesiynoyi dezadaptatsiyi likariv khirurhichnoho ta terapevtychnoho profilyu]. Arkhiv psykhiatriyi. 2013; 19(73):151–155.