Get Adobe Flash player

КЛІНІКО-НЕЙРОФІЗІОЛОГІЧНІ ЗІСТАВЛЕННЯ В ОЦІНЮВАННІ КОГНІТИВНИХ ФУНКЦІЙ У ПАЦІЄНТІВ, ЯКІ ПЕРЕНЕСЛИ ЛЕГКУ ЧЕРЕПНО-МОЗКОВУ ТРАВМУ

Автор: О. С. Солонович, Л. Л. Чеботарьова, М. В. Каджая, А. І. Третьякова

Сторінки: 410–418

Анотація

Мета дослідження – визначити критерії об’єктивізації когнітивних порушень у пацієнтів, які перенесли легку черепно-мозкову травму.
Матеріали та методи дослідження. Обстежено 70 пацієнтів віком від 18 до 45 років, які перенесли струс або забій головного мозку легкого і середнього ступенів тяжкості (ШКГ 13–15). Контрольну групу становили 40 практично здорових осіб. Застосовано методи дослідження: клініко-неврологічний, нейропсихологічне тестування, ультрасонографію судин головного мозку, цифрову електроенцефалографію, реєстрацію когнітивних слухових викликаних потенціалів.
Результати. Частота виявлення скарг у пацієнтів, які перенесли черепно-мозкову травму, становила: на головний біль – 21,43 %; погіршення пам’яті – 30 %. За даними нейропсихологічного тестування розлади уваги виявлено у 21,31 % пацієнтів, ознаки порушення пам’яті – у 34,42 %, тривоги та депресії – у 26,31 %. Інші нейропсихологічні методи: кольоровий комп’ютерний тест Люшера, Струп-тест, коректурна проба Бурдона виявилися менш чутливими. За даними когнітивних слухових викликаних потенціалів відмічено достовірне збільшення латентності піка Р3 у 42,1 % пацієнтів; зменшення амплітуди викликаних потенціалів – у 44,72 %. За даними цифрової електроенцефалографії виявлено тенденцію до дезорганізації основних кіркових ритмів за типом дифузного сповільнення або прискорення, дезорганізації альфа-ритму за частотою та амплітудою.
Висновки. Визначено критерії об’єктивізації когнітивних порушень у структурі посттравматичних неврологічних розладів у пацієнтів, які перенесли черепно-мозкову травму. Обгрунтовано доцільність використання комплексу нейропсихологічних та нейрофізіологічних методів (НПТ-ЕЕГ-КВП) з метою об′єктивізації певних когнітивних порушень при ЧМТ легкого та середнього ступенів тяжкості в проміжному та віддаленому періодах. Визначено негативний вплив на перебіг відновного періоду у пацієнтів із легкою ЧМТ, зокрема – емоційно-вольових порушень – тривоги та депресії.

Ключові слова: черепно-мозкова травма, когнітивні порушення, когнітивні слухові викликані потенціали.

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Список літератури

  1. Numminen HJ. The incidence of traumatic brain injury in an adult population—how to classify mild cases. Eur J Neurol. 2011;18:460–464.
  2. Andersson EH, Bjorklund R, Emanuelson I, Stalhammar D. Epidemiology of traumatic brain injury: a population based study in western Sweden. Acta Neurol Scand. 2003;107:256–259.
  3. Cassidy JD, Carroll LJ, Peloso PM, et al. Incidence, risk factors and prevention of mild traumatic brain injury: Results of the WHO Collaborating Centre Task Force on Mild Traumatic Brain Injury. J Rehabil Med. 2004; (43 Suppl):28–60.
  4. Collins M, Lovell MR, Iverson GL, Ide T, Maroon J. Examining concussion rates and return to play in high school football players wearing newer helmet technology: A three-year prospective cohort study. Neurosurgery. 2006;58:275–286.
  5. Rimel R, Giordani B, Barth J, et al. Disability caused by minor head injury. Neurosurgery. 1981;9:221–223.
  6. Schretlen D, Shapiro A. A quantitative review of the effects of traumatic brain injury on cognitive functioning. Int Rev Psychiatry. 2003;15:341–349.
  7. Otis JD, McGlinchey R, Vasterling JJ, Kerns RD. Complicating Factors Associated with Mild Traumatic Brain Injury: Impact on Pain and Posttraumatic Stress Disorder Treatment. J Clin Psychol Med Settings. 2011; 18:145–154.
  8. Monrealskaya shkala otsenki kognitivnykh funktsij [The Montreal Cognitive Assessment]. Neuronews. Retrieved from: http://neuronews.ru/index.php/spravochnye-materialy/shkaly-i-testy/item/573-monrealskaya-shkala-otsenki-kognitivnykh-funktsij
  9. Gospital'naya Shkala Trevogi i Depressii [Hospital Anxiety and Depression Scale]. Retrieved from: http://paracels55.ru/_ld/0/2_HADS_SR_Scale.pdf
  10. Recommendations and standards of EEG. American Society of Clinical Neurophysiology ASCN. The International Federation of Clinical Neurophysiology IFCN. Retrieved from: http://eeg-online.ru/standards/home.htm
  11. Gnezditskiy VV, Korepina OS. Atlas po vyzvannim potencialam mozga. [Atlas of evoked potentials of the brain]. Ivanovo Publ, 2011, pp. 286–309.
  12. Semchishin MG, Shevaga VM, Zadorozhna BV. [Brain bloodstream in mild and middle traumatic brain injury in acute and intermediate period according to Doppler ultrasound data]. Bukovinskiy medichniy visnuk. 2015;1:142–145.
  13. Muravskiy AV, Globa MV, Mihal GV. [Features cerebral hemodynamics in boxers with repeated brain injuries]. Ukr. Nerolog. J. 2016;1:62–72.
  14. Len TK, Neary JP. Cerebrovascular pathophysiology following mild traumatic brain injury. Clin Physiol Funct Imaging. 2011;31:85–93.
  15. Jünger EC, Newell DW, Grant GA, Avellino AM, Ghatan S, Douville CM, Lam AM, Aaslid R, Winn HR. Cerebral autoregulation following minor head injury. J Neurosurg. 1997; 86(3):425–32.
  16. Litovchenko TA, Lebedynets VV, Iakubenko IuV, Novikova AA. The dynamics of hemodynamics indexs in patients with cosequences of mild traumatic brain injury. Ukrayinsʹkyy visnyk psykhonevrolohiyi. 2014; 22,4(81):37–40.
  17. Da Costa L, van Niftrik CB, Crane D, Fierstra J, Bethune A. Temporal Profile of cerebrovascular reactivity impairment, gray Matter Volumes, and Persistent symptoms after Mild Traumatic head injury. Frontiers in Neurology. 2016;7:70.
  18. Bouzat P, Francony G, Declety P, Genty C, Kaddour A, Bessou P, Brun J, Jacquot C, Chabardes S, Bosson JL, Payen JF. Transcranial Doppler to screen on admission patients with mild to moderate traumatic brain injury. Neurosurgery. 2011;68(6):1603–9.
  19. Tan CO, Meehan WP, Iverson GL, Taylor JA. Cerebrovascular regulation, exercise, and mild traumatic brain injury. Neurology. 2014;83:1665–1672.
  20. Grygorova IA, Kufterina NS. [Neurophysiological analysis of young people who have suffered mild traumatic brain injury]. Int. Neurol. J. 2011;7:43–46.
  21. Muravskiy AV, Chebotareva LL, Solonovych OS. [The study of cognitive evoked potentials (P300) in boxers with repeated mild brain injuries]. Ukr. Neurosurg. J. 2015; 3:63–69.
  22. Thatcher RW. Electroencephalography and mild traumatic brain injury. Foundations of Sport-Related Brain Injuries (Eds by Semyon M. Slobounov and Wayne J. Sebastianelli). Springer, 2006. 482 p.
  23. Trudeau DL, Anderson J, Hansen LM, Shagalov DN, Schmoller J, Nugent S, Barton S. Findings of mild traumatic brain injury in combat veterans with PTSD and a history of blast concussion. Journal of Neuropsychiatry and Clinical Neuroscience. 1998;10(3): 308–313.
  24. Thornton K. Exploratory investigation into mild brain injury and discriminant analysis with high frequency bands (32-64 Hz). Brain Injury. 1999;13(7):477–488.
  25. Thatcher RW, Biver CL, Gomez-Molina JF, North D, Curtin R, Walke RW, Salazar A. Estimation of the EEG Power Spectrum by MRI T2 Relaxation Time in Traumatic Brain Injury. Clinical Neurophysiology. 2001;112:1729–1745.
  26. Thatcher RW, Moore N, John ER, Duffy F, Hughes JR, Krieger M. QEEG and traumatic brain injury: Rebuttal of the American Academy of Neurology 1997 Report by the EEG and Clinical Neuroscience Society. Clinical Electroencephalograph. 1999;30(3): 94–98.
  27. Thatcher RW, Biver C, North D. Quantitative EEG and the Frye and Daubert Standards of Admissibility. Clinical Electroencephalography. 2003;34(2):39–53.
  28. Amyot F, Arciniegas DB, Brazaitis MP, Curley KC, Diaz-Arrastia R, Gandjbakhche A, Herscovitch P, Hinds SR, Manley GT, Pacifico A, Razumovsky A, Riley J, Salzer W, Shih R, Smirniotopoulos JG, Stocker D. A Review of the Effectiveness of Neuroimaging Modalities for the Detection of Traumatic Brain Injury. J Neurotrauma. 2015;15;32 (22):1693–721.
  29. Solbakk AK, Reinvang I, Svebak S, Nielsen CS, Sundet K. Attention to affective pictures in closed head injury: event-related brain potentials and cardiac responses. J Clin Exp Neuropsychol. 2005;27(2):205–23.