Get Adobe Flash player

ХРОНІЧНИЙ ВІРУСНИЙ ГЕПАТИТ С: КЛІНІКО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ, СУЧАСНІ МЕТОДИ ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ, ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК З АВТОІМУННИМИ ПОРУШЕННЯМИ

Автор: М. Д. Чемич, А. Г. Лішневська

Сторінки: 749–760

Анотація

Хронічний вірусний гепатит С (ХВГС) – актуальна проблема сучасної медицини. Медичне і соціальне значення гепатиту С визначається значним поширенням, прогресивним зростанням захворюваності, різноманітністю клінічних ознак, високою ймовірністю формування хронічної патології печінки та позапечінкових уражень. За даними експертних оцінок, у світі вірусом гепатиту C (HCV) інфіковано до 1 млрд осіб, а кількість хворих на ХВГС становить близько 200 млн. Нині спостерігають пандемію гепатиту С, яка за масштабами та кількістю інфікованих осіб у 4–5 разів перевищує ВІЛ-інфекцію.

Метою даної роботи є проведення аналізу даних літератури про клініко-епідеміологічні особливості перебігу ХВГС і основні принципи діагностики та сучасного лікування цього захворювання. Значну увагу при опрацюванні наукових джерел відведено факторам, що впливають на перебіг та результати противірусної терапії (ПВТ) та на автоімунні відхилення у хворих на ХВГС.

Збудник гепатиту С – РНК вірус, який належить до родини Flaviviridae. Джерелом інфекції є хворі на гострий і хронічний гепатит С. Механізм передавання інфекції – парентеральний. ХВГС характеризується тривалим, часто багаторічним, безсимптомним перебігом, через що пацієнти не звертаються за медичною допомогою. У цей час можна виявити періодичне помірне підвищення активності аланінамінотрансферази (АлАТ), незначні порушення печінкового біосинтезу без істотних змін стану хворого. Через це хворобу часто виявляють уже в стадії інтенсивних морфологічних змін у печінковій тканині, цирозу, рідше – гепатоцелюлярної карциноми (ГЦК). Під час активації інфекційного процесу стан хворого залежить від ступеня печінкової недостатності, загалом подібний до такого при ХГВ: виражена загальна слабкість, значне зниження маси тіла, втрата апетиту та інші диспептичні ознаки; можливий геморагічний синдром. У більшості пацієнтів спостерігають цитопенічний синдром (анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія). У жінок можуть виникати різноманітні порушення менструального циклу, безпліддя, у чоловіків – порушення сперматогенезу.

Лікування пацієнтів з хронічною НСV-інфекцією за стандартами надання медичної допомоги складається з інтерферону alfa-2а чи alfa-2в (PEG-IFN) у поєднанні з рибавірином, протягом 24 або 48 тижнів у залежності від генотипу. У країнах Європи вже у 2011 році для лікування інфекції, викликаної 1-м генотипом HCV, були дозволені до застосування телапревір і боцепревір. Зазначені препарати є противірусними засобами прямої дії 1-го покоління і відносяться до групи інгібіторів протеаз та призначаються в комбінації з PegIFN і рибавірином. Також пацієнтам призначають безінтерферонові схеми ПВТ.

Доведено існування прогностичних факторів ефективності ПВТ у хворих на ХВГС. Визначення факторів, які можуть прогнозувати ефективність лікування, дає можливість коригувати лікування, зменшити кількість і вираженість небажаних побічних ефектів, підвищити якість життя і зменшити вартість терапії. Останнім часом приділяється велика увага персоналізації лікування з урахуванням особливостей як вірусу, так і організму людини (генотип HCV, рівень вірусного навантаження, інтерферон-лямбда-3 (IL28B) поліморфізм, фіброз, стеатоз, метаболічні фактори тощо).

Дані наукових досліджень не заперечують ймовірність впливу вірусів гепатиту С на запуск автоімунних реакцій. Встановлено, що у хворих на ХГС у 55 % випадків виявляються автоантитіла.

Ключові слова: вірусний гепатит С, противірусна терапія, автоімунний гепатит.

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Список літератури

  1. Costa JM, Munteunu М, Ten Ngo Y. [IL28b, ITPA, UGT1A1 and prognostic factors of treatment response in patients with chronic hepatitis C]. J. Gastoenterology and Clinic Biology. 2010;35(3):457–459.
  2. Chung-Feng H, Chia-Yen D, Jee-Fu H. [Linkage of the Hepatitis C Virus Genotype and Interleukin-28B Genetic Polimorphisms in Asian Patients. Hepatology. 2011;53(1):367–368.
  3. Maliy VP. [Viral hepatitis C]. Klinichna imunologia. Alergologia. Infektologia. 2014;4(73):11–16.
  4. Vinod K Dhawan. [Hepatitis C]. Medscape Medical News. 2014. Retrieved from: http://emedicine.medscape.com/article/177792-overview.
  5. Maev IV, Polunina EV, Polunina TE. [Chronic viral hepatitis C - etiology, pathogenesis, treatment]. Klinicheskaya medicina. 2009;11:12–17.
  6. Bogomolov PO, Koblov SV, Bueverov AO. [Pegylated interferon α2a in the treatment of chronic hepatitis C]. Rossiyskiy jurnal gastroenterologii, hepatologii, koloproktologii. 2012;22(5):64–68.
  7. Fedorchenko SV. Hronicheskaya HCV-infekcia [Chronic HCV infection]. Kyiv: VSI «Medicina» Publ. 2010:7–9.
  8. Andreychin M A. Virusni hepatiti [Viral hepatitis]. Ternopil:Ukrmedkniga Publ., 2001. 52 p.
  9. Romanchuk KU. Personalizacia pharmacoterapii ta prognozuvanna u hvorih na hronichniy hepatit C [Personalize pharmacotherapy and its prediction in patients with chronic hepatitis C]. Dyssertacia na zdobutta naukovogo stupena kandidata medichnyh nauk. 2016.
  10. Moroz LV, Romanchuk KU. [Prediction pharmacotherapy Chronic Hepatitis C in dependence from gene polymorphism Il28b]. Aktualnaya infektologia. 2014;3(4):39–41.
  11. Barclay L. [Obesity PrediC/Ts Poor Response to Hepatitis C Treatment]. Journal of Hepatology. 2003; 557 – 559, 639 – 644.
  12. Kobrin TI, Telegin DE. [Predicting efficacy of antiviral therapy in patients with chronic hepatitis C]. Infekciyni hvoroby. 2010;2(60):69–79.
  13. Castera L, Pinzani M. [Non-invasive assessment of liver fibrosis: are we ready?]. Lancet. 2010;375:141920.
  14. Muir AJ, Arora S, Everson G. [A randomized phase 2b study of peginterferon lambda-1a for the treatment of chronic HCV infection]. J. Hepatol. 2014; 61:1238 – 1246.
  15. Tucker ME. [FDA approves 'game changer' hepatitis C drug sofosbuvir]. Medscape Medical News from WebMD. December 21, 2013. Retrived from: http:// www.medscape.com/viewarticle/817371.
  16. Pavlovska M, Galota V. [Progress in the treatment of hepatitis C PEG-Interferon]. Infekciyni hvoroby. 2001;4:62–65.
  17. Zeuzem S, Sarrazin C. [What is optimal treatment for naïve patients with chronic hepatitis C?]. Management of patients with viral hepatitis. France: Service d’Hépatologie Hôpital Beaujon University of Paris VII, 2007;1–6.
  18. Lukasiewicz E, Gorfine M, Freedman LS. [Prediction of nonSVR to Therapy with Pegylated Interferon-α2a and Ribavirin in Chronic Hepatitis C Genotype 1 Patients after 4, 8 and 12 Weeks of Treatment]. 2010, 17 (5): 345–351.
  19. Prokunina-Olsson L, Muchmore B, Tang W. [A variant upstream of IFNL3 (IL28B) creating a new interferon gene IFNL4 is associated with impaired clearance of hepatitis C virus]. Nat. Genet. 2013;45 (2):164–71.
  20. Asselah Т, Bieche I, Sabbagh A, Bedossa R, Moreau R, Valla D et al. [Gene expression and hepatitis C virus infection]. Gut. 2009;58:846–858.
  21. Ge D, Fellay J, Thompson AJ, Simon JS, Shianna KV, Urban TJ et al. [Genetic variation in IL28B predicts hepatitis C treatment-induced viral clearance]. Nature. 2009;461:399–401.
  22. Tarik A. [Genetic polymorphism and response to treatment in chronic hepatitis C: The future of personalized medicine]. Journal of Hepatology. 2010; 452–454.
  23. Nikitin IG. [Defeat schytovydnoy gland antiviral therapy on the background of chronic viral hepatytov]. Lechebnoe delo. 2007;1:69–74.
  24. Gutkowski K, Gutkowska D, Bilkiewicz T. [Interferon therapy in chronic viral hepatitis; an autoimmunity dilemma]. Przegl. Lek., 2007;64(3):148–152.
  25. Nemov VV, Popkova MI, Nikitina ZI, Martynova T G. [Autoimmunnye violations and methods s otsenki hepatitis aetiology razlychnoy]. 2009; 2 (7):139–141.
  26. Sundukova AN. Charakter autoimunnyh narusheniy I uroven citokinov vospalenia pri hronicheskom virusnom hepatite C. [The nature of autoimmune disorders and the level of cytokines of inflammation in chronic viral hepatitis C]. Dyssertacia na soiskanie nauchnoy stepeni kandidata medichnyh nauk. 2005.
  27. Aref S, Sleem T, El Menshawy N. [Antiplatelet antibodies contribute to thrombocytopenia associated with chronic hepatitis C virus infection]. Hematology. 2009;14: 277–281.
  28. Leuschner U. Autoimunniy hepatit. [Autoimmune Hepatitis]. Frankfurt-na-Maini Publ., 2008:7p.
  29. Stern S, Sayfu A, Oltcorn D. Ot simptoma k diagnosu. [From symptom to diagnosis]. M: Geotar-Media Publ., 2008. 816p.
  30. Peng M, Li Y, Zhang M, Jiang Y, Xu Y, Tian Y, et al. [Clinical features in different age groups of patients with autoimmune hepatitis]. Exp Ther Med. 2014;7:145–148.
  31. Hennes EM, Zeniya M, Czaja AJ, Pares A, Dalekos GN, Krawitt EL, et al. [Simplified criteria for the diagnosis of autoimmune hepatitis]. Hepatology. 2008;48:169–176.
  32. Abe M, Mashiba T, Zeniya M, Yamamoto K, Onji M, Tsubouchi H, et al. [Present status of autoimmune hepatitis in Japan: a nationwide survey]. J Gastroenterol. 2011;46:1136–1141.
  33. Schramm C, Wahl I, Weiler-Normann C, Voigt K, Wiegard C, Glaubke C, et al. [Health related quality of life, depression, and anxiety in patients with autoimmune hepatitis]. J Hepatol. 2014;60:618–624
  34. Takahashi H, Zeniya M. [Acute presentation of autoimmune hepatitis: Does it exist? A published work review]. Hepatol Res. 2011;41:498–504.
  35. Kozko VM, Anziferova NV, Solomennik GO, Yurko KV, Bondar OE, Vinokurova OM, Penko DB. [Diagnosis of fibrosis in peptic feces in chronic hepatitis C: chronicle of problems with perspective]. Hepatologia. 2015;1:27–33.
  36. Zvaginzeva TD, Chernobay AI. [Autoimmune Hepatitis]. Novosti mediciny i farmacii. 2013;6(450). Retrived from: http://www.mif-ua.com/archive/ article_print/35664.
  37. European Association for the Study of the Liver. EASL Clinical Practice Guidelines: management of chronic hepatitis B virus infection. J Hepatol 2012;57:167–185.
  38. EASL Recommendations on Treatment of Hepatitis C 2016. Journal of Hepatology. 2017;66:153–194.