Get Adobe Flash player

ЗДОРОВ’Я ТА ФУНКЦІОНАЛЬНІ МОЖЛИВОСТІ ОСІЛИХ І МІГРОВАНИХ ДОВГОЖИТЕЛІВ

Автор: О. А. Поляков,О. С. Томаревська

Сторінки: 1106–1115

Анотація

         

В Україні вивчено вплив міграції на здоров’я старших вікових груп. Порівняння рівня міграції в двох поколіннях – 1900–16 рр і 1930-рр народження – показує тенденцію до більш частої зміни проживання населення України. Виявлено що люди які змінили своє місце проживання, радикальніші і активніші. За якістю життя та рівнем самообслуговування, виявлена зворотна залежність – значення цих показників вище у тих що не мігрували, ніж у тих хто мігрував. Творчі здібності краще збережені і виражені в групі довгожителів які змінили своє місце проживання з моменту народження і (або) протягом усього свого життя, ніж в групі довгожителів що не змінювали свого місця проживання з народження. За результатами тесту ММSE помірна ступінь деменції рідше спостерігалася в групі мігрантів довгожителів, ніж у групі що не змінювали своє місце проживання. Підтримують своє здоров'я за рахунок прийому лікарських препаратів більше людей в групі що змінили своє місце проживання, ніж в групі не мігрували. За кількістю випадків гострого порушення мозкового кровообігу теж, частіше спостерігаються в групі довгожителів що змінили місце проживання, ніж ті що не мігрували. Люди які мігрували при досягненні похилого віку потребують більших витрат часу і більшого обсягу допомоги в повсякденному самообслуговуванні, ніж корінне населення того ж віку.

Ключові слова: працездатність, функціональні можливості, витривалість, якість життя, самообслуговування, когнітивні можливості, мозковий кровообіг.

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Список літератури

  1. Zdorov’ye migrantov. Vsemirnaya organizasia zdravoohranenia 122 sessiya. punkt 4.8 [Health of migrants. World Health Organization, Executive committee. One hundred and twenty-second session. Paragraph 4.8.]. 20 of December 2007. EB122/11. 6 p.
  2. Rupcheva IN. Sostoianiye cardiorespiratornoy sistemy, socialno-phisiologicheskaya harakteristika dolgojiteley Hanty-Mansiyskogo Avtonomnogo okruga – Yugry [State cardiorespiratory system, socio-physiological characteristics of centenarians in the Khanty-Mansiysk Autonomous Okrug - Yugra] / Phd Avtoreferat dis…. / Tyumen’, 2005. 24 p.
  3. Schedrina AG. Antropometricheskiye pokazateli y mujchin starshe 70 let [Anthropometric indicators in men older than 70 years]. Clin. Gerontology 2001;7(10):45–48.
  4. Brands IMH. The adaptation process following acute onset disability: an interactive two-dimensional approach applied to acquired brain injury. Clinical rehabilitation. 2012; 26( 9): 840–852.
  5. Fuhrer M. Subjective well-being: implications for medical rehabilitation outcomes and models of disablement. American Journal of Physical and Medical Rehabilitation.1994; 73: 358–364.
  6. Osberg JS, DeJong G, Haley SM et al. Predicting long-term outcome among post-rehabilitation stroke patients. American Journal of Physical and Medical Rehabilitation.1988; 67: 94–103.
  7. Testa MA, Nackley JF. Methods for quality-of-life studies. Annual Review of Public Health.1994;15: 535–559.
  8. Gregson BA, Mendelow AD. International Variations in Surgical Practice for Spontaneous Intracerebral Hemorrhage. Stroke.2003; 34(11): 2593–2597.
  9. Indredavik F, Bakke RPT, Slordahl SA et al. Stroke Unit Treatment. 10-Year Follow-Up. Stroke.1999;30: 1524–1527.
  10. Patel HS, Kyriakides C. Long-Term Relative Survival in Elderly Patients After Carotid Endarterectomy. Stroke.2004; 35(6): 148.
  11. Hornquist JO. The concept of quality of life. Scandinavian Journal of Social Medicine. 1982;10: 57–61.
  12. Guyatt GH, Jaeschke R. Measurements in clinical trials: choosing the appropriate approach / Quality of life assessments in clinical trials. New York: NY Raven Press Publishers,1990; 37–46.
  13. Wenger NK, Mattson ME, Furberg CD, Elinson J. Assessment of Quality of Life in Clinical Trials of Cardiovascular Therapies. The American journal of cardiology. 1984: 54(7): 908–913.
  14. Aaronson NK. Quality of life: what is it? How should it be measured?. Oncology. 1988; 2: 69–74.
  15. Haan R, Aaronson N, Limburg M et al. Measuring quality of life in stroke. Stroke. 1993; 24: 320–327.
  16. Brands I. Life goal attainment in the adaptation process after acquired brain injury: the influence of self-efficacy and of flexibility and tenacity in goal pursuit. Clinical rehabilitation. 2015; 29(6): 611–622.
  17. Rosenbaum MD. [Socio-psychological estimation of the quality of life residents of Ukraine, immigrants from the CIS and Americans of different ages]. Prob. of aging and longevity. 2007; 16(4): 391–399.
  18. Riosmena F. Negative acculturation and nothing more? Cumulative disadvantage and mortality during the immigrant adaptation process among Latinos in the United States. International Migration Review. 2015; 49(2): 443–478.
  19. Bezrukov VV, Bachinska NYu, Kcholin VO et al. Syndrom pomirnyh kognityvnyh porushen pry starinni. Metodychni rekomendacii [The syndrome of mild cognitive impairment in aging. Methodical recommendations] Kyiv: 2007. – 36 p.
  20. Kliegel M., Sliwinski M. MMSE Cross-Domain Variability Predicts Cognitive Decline in Centenarians. Gerontology. 2004; 50(1): 39–43.
  21. Pushkova ES, Lenskaya LV. [Longevity in Saint-Petersburg]. Russian biomedical journal. 2003; 4: 32–34.
  22. Chuhlovin BA. Diagnostika I korrekciya kognitivnyh narusheniy pri bolezni Parkinsona I syndromah parkinsonizma [Diagnosis and correction of cognitive disorders in Parkinson's disease and Parkinson's syndromes] PhD dissertation work. Saint-Petersburg. 2007: 21p.
  23. Hannemann BT. Creativity with Dementia Patients. Can Creativity and Art Stimulate Dementia Patients Positively?. Gerontology. 2006; 52(1): 59–65.
  24. Nets Y, Ayalon M, Dunsky A, Alexander N. The Multiple – Sit-to-Stand’ Field Test for Older Adults: What does it Measure? Gerontology. 2004; 50 (3): 121 – 126.
  25. Whitney SL, Wrisley DM, Marchetti GF, et al. Clinical Measurement of Sit-to-Stand Performance in People with Balance Disorders: Validity of Data for the Five-Times-Sit-to-Stand Test. Physical Therapy. 2005; 85(10): 1034 – 1045.
  26. Belova AN, Schepetova ON. Shkaly, testy I oprosniki v medicinskoy reabilitacii [Scales, tests and questionnaires in medical rehabilitation] Moscow: Antidor, 2002: 440 p.
  27. Orlov AI. Prikladnaya statistika [Applied Statistics] Moscow: Ekzamen, 2004: 656 p.
  28. Sayah F. Health related quality of life measures in Arabic speaking populations: a systematic review on cross-cultural adaptation and measurement properties. Quality of Life Research. 2013; 22 (1): 213-229.
  29. Thomeé R. Cross-cultural adaptation to Swedish and validation of the Copenhagen Hip and Groin Outcome Score (HAGOS) for pain, symptoms and physical function in patients with hip and groin disability due to femoro-acetabular impingement. Knee Surgery, Sports Traumatology, Arthroscopy. 2014; 22 (4): 835-842.
  30. Zipf GK. Human behavior and the principle of least effort: An introduction to human ecology. Ravenio Books, 2016. 573 p.
  31. Moser SC, Ekstrom JAA. Framework to diagnose barriers to climate change adaptation. Proceedings of the National Academy of Sciences. 2010; 107(51): 22026-22031.
  32. Zhang Y. Functional Diversity and Group Creativity: The Role of Group Longevity. The Journal of Applied Behavioral Science. 2016; 52(1): 97-123.
  33. Leaf A. The Aging Process: Lesson from Observations in Man. Nutrition Review. 1988; 46(2): 40 - 44.
  34. Stepanova Yei. Vozrast kak socialnaya problema giznedeyatelnosti cheloveka [Age as a social problem of human life]. Pedagogy and safety of human life: Sat. sci. tr. No. 3. Saint-Petersburg: MANEB, MINPI. 2002: 55–70.
  35. Adger WN. Cultural dimensions of climate change impacts and adaptation. Nature Climate Change. 2013; 3(2): 112.
  36. Soldatova GU. Psihologicheskaya pomosch migrantam [Psychological help for migrants] Moscow: Smysl, 2002. 479 p.
  37. Soldatova GU. Psihologia bejencev i pereselencev [Psychology of refugees and internally displaced persons] Moscow: Smysl, 2001. 279 p.