Get Adobe Flash player

ІМУНОЛОГІЧНІ ПОКАЗНИКИ КРОВІ ТВАРИН ПІСЛЯ ПЛАСТИКИ ТВЕРДОЇ МОЗКОВОЇ ОБОЛОНКИ

Автор: А. В. Кравцова, Л. П. Абрамова, В. О. Векшин

Сторінки: 1077–1083

Анотація

         

Ретельне закриття дефекту після операції є єдиним засобом попередження ліквореї, що забезпечується в тому числі використанням засобів для пластики твердої мозкової оболонки. В наших попередніх роботах проведені дослідження використання хітин-хітозанової мембрани для пластики твердої мозкової оболонки в експерименті та доведена його ефективність та відсутність реакції з боку ліквору.

Тому, метою цієї роботи була оцінка зміни імунологічних показників периферійної крові на імплантацію матеріалу на основі хітозану для пластики твердої мозкової оболонки.

В досліджені використано 90 кролів, яким проводили пластику твердої мозкової оболонки аутофасцією, комерційним засобом на основі колагену та інноваційним засобом на основі хітозану.Венозну кров тварин отримували з яремної вени у кількості 1,5 мл від кожної тварини перед операцією (контроль), а також через 2 тижні, 2 та 6 місяців після оперативного втручання з пластики твердої мозкової оболонки. У сироватці крові тварин визначали рівні іммуноглобулінів А, G, M, інтерлейкіну-2, відсоток CD4+ та CD8+.

Отримані результати показали, що застосування ауто- та аломатеріалів для пластики твердої мозкової оболонки призводили до реактивних змін в показниках імунної системи у терміни 2 тижні та 2 місяці після операції, що проявлялося дисбалансом рівнів іммуноглобілінів та ефекторних Т-клітин, а також підвищенням вмісту регуляторного IL-2. У тварин з використанням колагенової мембрани вміст останнього залишався підвищеним навіть через 6 місяців після операції.

Ключові слова: тверда мозкова оболонка, пластика, аутофасція, колаген, хітозан.

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Список літератури

  1. Sonig A, Thakur JD, Chittiboina P et al. Is posttraumatic cerebrospinal fluid fistula a predictor of posttraumatic meningitis? A US Nation wide Inpatient Sample data base study. Neurosurg Focus. 2012;32:E4.
  2. Goldschmidt E, Landriel F, Bendersky D et al. Massive subarachnoid pneumocephalus after a stereotactic brain biopsy. Neurology India. 2011;59:640–1.
  3. Schlosser RJ, Bolger WE. Nasal cerebrospinal fluid leaks: critical review andsurgical considerations. Laryngoscope. 2004;114:255–65.
  4. Arlt F, Trantakis C, Krupp W et al. Cerebrospinal fluid leakaf termicrosurgical surgery in vestibular schwannomas viaretro sigmoidal craniotomy. Neurol Res. 2011;33:947–52.
  5. Dubey A, Sung W-S, Shaya M. et al. Complication sofposterior cranialfossa surgery – an institutional experience of 500 patients. Surg Neurol.2009;72:369–75.
  6. Ahn JY, Kim SH. A new technique for dural suturing with fascia graft for cerebrospinal fluid leakage in transsphenoidal surgery. Neurosurgery. 2009;65(6 Suppl):65–71.
  7. Kurpinski K, Patel S. Duramater regeneration with a novel synthetic, bilayered nanofibrous dural substitute: anexperimental study. Nanomedicine (London, England). 2011;6:325–37.
  8. Zerris VA, James KS, Roberts JB. Repair of the duramater with processed collagen devices. J Biomed Mater Res B Appl Biomater. 2007;83:580–8.
  9. Yamada S, Aiba T, Endo Y et al. Creutzfeldt-Jakob disease transmitted by a cadaveric duramater graft. Neurosurgery. 1994;34:740–3.
  10. Marzec M, Halasa K, Kasprzycka M et al. Differential effects of interleukin-2 and interleukin-15 versus interleukin-21 on CD4+ cutaneous T-celll ymphoma cells. Cancer Res 2008; 68: 1083–1091.