Get Adobe Flash player

ДИНАМІКА МАРКЕРІВ СИСТЕМНОЇ ЗАПАЛЬНОЇ ВІДПОВІДІ У ХВОРИХ ГОСТРИМ ІНФАРКТОМ МІОКАРДА ПІД ВПЛИВОМ ЛІКУВАННЯ

Автор: І. М. Фуштей, М. Феді

Сторінки: 1044–1050

Анотація

         

Актуальність. Захворювання серцево-судинної системи є провідною причиною смертності серед населення у всьому світі. В даний час визначено роль безлічі факторів ризику розвитку і дестабілізації ішемічної хвороби серця, проте ще повністю не вдається пояснити механізми виникнення гострих коронарних ускладнень. З метою вивчення запального процесу при атеросклерозі і різних формах ішемічної хвороби серця в сучасній науці досліджується ряд маркерів і медіаторів запального процесу. Всі вони в тій чи іншій мірі відображають наявність і активність, особливості перебігу запального процесу.

Представляється доцільним вивчити стан системної запальної відповіді у хворих з гострим інфарктом міокарда. Це дасть можливість визначити динаміку маркерів системної запальної відповіді у хворих гострим інфарктом міокарда під впливом лікування.

Мета дослідження: визначити динаміку маркерів системної запальної відповіді у хворих гострим інфарктом міокарда під впливом лікування.

Матеріали і методи. Результати дослідження базуються на даних комплексного обстеження 103 хворих на ішемічну хворобу серця з гострим інфарктом міокарда з них 72 – з турбулентністю серцевого ритму і 31 пацієнт без турбулентності серцевого ритму. Практично здорового 31 волонтера обстежили в амбулаторних умовах. Все 134 обстежені особи були порівнянні за віком і соціальним статусом.

Отримані результати. Рівень ВЧ-С-реактивного білка через 48 годин від початку клінічних проявів гострого інфаркту міокарда склав 12,98 [9,99; 35,45] мг/л в першій підгрупі і був порівнянний зі значенням 12,92 [9,92; 13,88] мг/л другої підгрупи (p > 0,05). Через 2 тижні було виявлено статистично значуще зниження на Δ % = -54,84 % даного показника до 8,68 [7,43; 16,90] мг/л в першій підгрупі і Δ % = -66,57 % до 7,36 [6,63; 9,19] мг/л у другій підгрупі. Значення ВЧ-С-реактивного білка через 2 тижні статистично достовірно було вищими в підгрупі аторвастатину 8,68 [7,43; 16,90] мг/л проти 7,36 [6,63; 9,19] мг/л у підгрупі розувастатина (p < 0,05).

Висновок. Розувастатин має більш виражені протизапальні властивості.

Ключові слова: ішемічна хвороба серця, інфаркт міокарда, системне запалення, лікування.

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Список літератури

  1. Safavi-Naeini P, Rasekh A, Razavi M, et al. Sudden Cardiac Death in Coronary Artery Disease.Springer: Coronary Artery Disease. 2015. pp. 621–656.
  2. Moskalets OV, Belokopytova IS, Paleev FN, et al. [Informatory significance of C-proten and neopterin determination in patients with ischemic heart disease]. 2014; 8(2): 113–117.
  3. Vakhlyaev VD, Nedostup AV, Tsaregorodtsev DA, et al. [The role of humoral factors in the pathogenesis of cardiac arrhythmias]. Rossiiskii meditsinskii zhurnal. 2000; 2: 54–56.
  4. Sarapulova ON, Vasilets LM, Tuev AB, et al. [The parameters of inflammation in ventricular extrasystole in patients with arterial hypertension]. Materialy IX Mezhdunarodnogo slavyanskogo Kongressa po elektrostimulyatsii i klinicheskoi elektrofiziologii serdtsa «Kardiostim» [Materials of the International Slavic Congress on Electrostimulation and Clinical Electrophysiology of the Heart "Cardiostim"]. SPb, 2010, p.53.
  5. Kachkovskii MA, Ragozina EYu. [Assessment of the systemic inflammatory reaction in acute myocardial infarction: status update on the problem]. Ratsional'naya Farmakoterapiya v Kardiologii. 2013; 9(6): 676–683.
  6. Makarov LM, Komolyatova VN, Kupriyanova OO et al. [National Russian guidelines on application of the methods of Holter monitoring in clinical practice]. Rossiiskii kardiologicheskii zhurnal. 2014; 2: 6–71.
  7. Bauer A, Malik M, Schmidt G [et al.]. Heart rate turbulence: standards of measurement, physiological interpretation, and clinical use: International Society for Holter and Noninvasive Electrophysiology Consensus. Journal of the American College of Cardiology. 2008; 52(17): 1353–1365.
  8. Lang TA, Sesik M. How To Report Statistics in Medicine. Annotated Guidelines for Authors, Editors, and Reviewers. Prakticheskaya Meditsina Publ., 2011. 480 p.
  9. Gratsianskii NA. [Statins as anti-inflammatory drugs]. Kardiologiya. 2001; 12(41): 14–26.
  10. Link A, Ayadhi T, Böhm M, et al. Rapid immunomodulation by rosuvastatin in patients with acute coronary syndrome. European heart journal. 2006; 27(24): 2945–2955.
  11. Lablanche JM, Danchin N, Farnier M, et al. Effects of rosuvastatin and atorvastatin on the apolipoprotein B/apolipoprotein A-1 ratio in patients with an acute coronary syndrome: The CENTAURUS trial design. Archives of cardiovascular diseases. 2008; 101(6): 399–406.