Get Adobe Flash player

КЛІНІКО-ПСИХОПАТОЛОГІЧНІ ТА ПАТОПСИХОЛОГІЧНІ КОРЕЛЯТИ СУЇЦИДАЛЬНОГО РИЗИКУ У ХВОРИХ НА ДЕМЕНЦІЇ

Автор: І. Г. Мудренко

Сторінки: 1013–1019

Анотація

         

Мета роботи: вивчення клініко-психопатологічних, патопсихологічних, соціально-психологічних особливостей хворих на деменції з високим ризиком суїциду.

Матеріали та методи. Обстежено 105 осіб з різними клінічними формами деменцій (судинною, внаслідок хвороби Альцгеймера, змішаного типу). Використовувались клініко-анамнестичний, патопсихологічний та психодіагностичний методи дослідження (методика визначення суїцидального ризику; визначення рівня самосвідомості смерті (Гавенко В.Л. та інші 2001; шкала Гамільтона для оцінки депресії (Hamilton M., 1967), опитувальник Баса-Даркі, шкала суїцидального ризику Лос-Анджелеського суїцидологічного центру (Нечипоренко В.В., Шамрей В.К., 2007), метод статистичної обробки результатів.

Результати дослідження. В статті висвітлено взаємозв’язок між клініко - психопатологічними, патопсихологічними, соціально-психологічними особливостями хворих на деменції та ризиком суїциду. На підставі отриманих кореляцій сформульовані предиктори суїциду у хворих з деменціями. До найвагоміших відносяться: коморбідна депресія гальмівного та ажитованого типів; наявність галюцинацій, ілюзій, дезорганізація психіки та дезорієнтація; збільшення рівня агресії; суїцидальні спроби в анамнезі; зниження кількості та якості комунікативних зв’язків; раптовий вплив психотравмуючих чинників (втрата роботи, статусу, близької людини); наявність тяжкої хвороби.

Отримані дані є симптомами-мішенями для превенції суїциду у хворих на деменції.

Ключові слова: деменції, ризик суїциду, предиктори суїциду, клініко-психопатологічні особливості.

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Список літератури

  1. Bacherykov AM, Lakyns'kyy RV, Tkachenko TV. [Suicidal behavior and prevention (literature review)]. Ukrayins'kyy visnyk psykhonevrolohiyi. 2012; 20(71):53-56.
  2. Nock MK, Borges G, Bromet EJ et al. Suicide and suicidal behavior. Epidemiological review. 2008; 30(1):133–154.
  3. World Health Organization. Suicide prevention (SUPRE). Geneva. Switzerland URL. 2007. Retrieved from: http://www.who.int/mental_health/prevention/suicide/suicideprevent/en/.
  4. Tkach BM, Kostiuk GS. [Neuropsychological mechanisms of the suicidal behavior]. Problemyi sovremennoy psihologii. 2016; 32:489–501.
  5. Bacherykov AN, Mudrenko ІH. [Auto-aggressive behavior in patients with the first psychotic episode (clinic, diagnosis, treatment)]. Ukrayins'kyy visnyk psykhonevrolohii. 2007;15(52):30-33.
  6. Mudrenko IH. [The urgency of the problem of suicidal behavior in patients with demention]. Arkhiv psykhiatriyi. 2016; 2 (85):112-113.
  7. Rakhman LV. [Features of neurocognitive deficiency in patients with therapeutically resistant depression in the aspect of their clinical polymorphism]. Medychna psykholohiya. 2014;3:17-21.
  8. Bertolote, JM, Fleishmann AA. Global perspective in the epidemiology of suicide. Suicidology. 2002; 7:6–8.
  9. Diniz BS., Butters MA., Albert SM et al. Late-life depression and risk of vascular dementia and Alzheimer’s disease: systematic review and meta-analysis of community-based cohort studies. Br. J. Psychiatry. 2013; 202:329-335.
  10. Levada OYa, Pinchuk IYA. [Features of the vascular depressive episode at the stages of development of subcortical vascular dementia in oblique and aging]. Mizhnarodnyy nevrolohichnyy zhurnal. 2013; 5(59):88-94.