Get Adobe Flash player

ДИНАМІКА ПОКАЗНИКІВ СУДИННО-ТРОМБОЦИТАРНОГО ГЕМОСТАЗУ У ХВОРИХ ІЗ ПОСТІНФАРКТНИМ КАРДІОСКЛЕРОЗОМ ЗАЛЕЖНО ВІД НАЯВНОСТІ СТЕАТОЗУ ПЕЧІНКИ ТА МОДИФІКАЦІЇ СПОСОБУ ЖИТТЯ

Автор: I. I. Вакалюк, Н. Г. Вірстюк

Сторінки: 81–88

Анотація

         

Метою роботи було оцінити ефективність застосування антитромбоцитарної терапії у хворих із постінфарктним кардіосклерозом на тлі неалкогольної жирової хвороби печінки в стадії стеатозу. Об'єктом дослідження стали 249 хворих (середній вік 54,2 ± 5,3 років) на стабільну ішемічну хворобу серця. Серед них було виділено 160 осіб без неалкогольної жирової хвороби печінки (І група); 89 осіб із неалкогольною жировою хворобою печінки у стадії стеатозу (ІІ група). Хворі ІІ групи були розділені залежно від дотримання рекомендацій щодо модифікації способу життя. Усім хворим проводили загально-клінічне обстеження, електрокардіографію, ехокардіографію, коронарографію, ультразвукове дослідження печінки, оцінку функціонального стану печінки та тромбоцитарної ланки гемостазу, визначення рівня судинних розчинних молекули адгезії у крові. Всі хворі отримували стандартну терапію, що включала ацетилсаліцилову кислоту у дозі 75 мг на добу. Встановлено, що ефективність антитромбоцитарної терапії за показниками агрегаційної активності тромбоцитів залежала від наявності неалкогольної жирової хвороби печінки та, відповідно, застосованих підходів до модифікації способу життя. Зокрема, доведено достатню ефективність антитромбоцитарної терапії у хворих без неалкогольної жирової хвороби печінки. Окрім того, подібна ефективність мала місце у хворих зі стеатозом печінки за умов дотримання ними рекомендацій щодо модифікації способу життя. Проте, все ж таки достатнього контролю тромбоцитарної ланки гемостазу у таких хворих не було досягнуто під впливом трьох-місячного лікування. Це обумовлює необхідність застосування тривалого антитромбоцитарного лікування у даної категорії хворих. Отже, включення рекомендацій щодо модифікації способу життя до комплексного лікування хворих на стабільну ішемічну хворобу серця, поєднану з неалкогольною жировою хворобою печінки у стадії стеатозу сприяє більш ефективному контролю тромбоцитарної ланки гемостазу та ендотеліальної функції порівняно з такими пацієнтами, які не дотримуються відповідних рекомендацій.

Ключові слова: стабільна ішемічна хвороба серця, неалкогольна жирова хвороба печінки, антитромбоцитарна терапія.

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Список літератури

  1. Kovalenko VM, Kornats'kyy VM, Moroz DM. Problemy zdorov"ya i medychnoyi dopomohy ta model' pokrashchennya v suchasnykh umovakh [Problems of health and medical care and a model of improvement in modern conditions]. Kyiv, 2016, 261 p.
  2. Bilovol OM, Fadyeyenko HD. Profilaktyka neinfektsiynykh zakhvoryuvan' [Prevention of non-communicable diseases]. Kyiv: LLC Health Ukraine, 2016, 352 p.
  3. Kushnir SM. [Therapeutic Effectiveness of Acetylsalicylic Acid in Cardiovascular Diseases]. Arterial hypertention. 2012;2(22). Retrieved from: http://www.mif-ua.com/archive/article/28853.
  4. Tripodi A, Fracanzani AL, Primignani M, et al. [Procoagulant imbalance in patients with nonalcoholic fatty liver disease]. J. Hepatol. 2014;61(1): 148–154.
  5. Barrera F, George J. [Prothrombotic Factors and Nonalcoholic Fatty Liver Disease: An Additional Link to Cardiovascular Risk?]. J. Hepatol. 2014;59(1):16–18. doi: 10.1002/hep.26588.
  6. Verrijken FS, Mertens I, Prawitt J, et al. [Prothrombotic factors in histologically proven NAFLD and NASH]. J. Hepatol. 2014;59:121–129.
  7. Potze W, Siddiqui MS, Boyett SL, et al. [Preserved hemostatic status in patients with nonalcoholic fatty liver disease]. J. Hepatol. 2016;65(5): 980–987.
  8. Solomenchuk TM. [Modern problems of antithrombotic therapy in patients with a high cardiovascular risk]. Health of Ukraine. 2013;4:38–39.
  9. Levyih AE, Mamchur VI. [Acetylsalicylic acid as an effective and safe basis for antiplatelet therapy]. Arterial hypertention. 2015;6(44). Retrieved from: http://www.mif-ua.com/archive/article/41818.
  10. Shen H, Shahzad G, Jawairia M, et al. [Association between aspirin use and the prevalence of nonalcoholic fatty liver disease: a cross-sectional study from the Third National Health and Nutrition Examination Survey]. Aliment Pharmacol Ther. 2014; 40(9):1066–1073. doi: 10.1111/apt.12944.
  11. Kravchenko VV, Sokolov MYu, Talayeva TV, ta in. Unifikovanyy klinichnyy protokol "Stabil'na ishemichna khvoroba sertsya". Nakaz MOZ Ukrayiny # 152 vid 02.03.2016 roku [Unified clinical protocol "Stable coronary heart disease". Order of the Ministry of Health of Ukraine #152 from 02.03.2016]. Retrieved from: http://www.moz.gov.ua/docfiles/dn_20150716_1dod.pdf.
  12. Khobzey MK, Kharchenko NV, Lishchyshyna OM, ta in. Unifikovanyy klinichnyy protokol "Nealkohol'nyy steatohepatyt". Nakaz MOZ Ukrayiny # 826 vid 06.11.2014 roku [Unified clinical protocol "Non-alcoholic steatohepatitis". Order of the Ministry of Health of Ukraine #826 from 06.11.2014]. Retrieved from: http://moz.gov.ua/docfiles/dn_20141106_0826_dod_ukp_nsg.pdf.
  13. Kharchenko NV, Lishchyshyna OM, Anokhina HA, ta in. Adaptovana klinichna nastanova, zasnovana na dokazakh "Nealkohol'na zhyrova khvoroba pechinky" [Adapted clinical guidance, based on the evidence "Non-alcoholic fatty liver disease"]. 2014. [Електронне джерело]. Retrieved from: http://www.moz.gov.ua/docfiles/dod_akn_dn_20140616_2.pdf.
  14. EASL–EASD–EASO Clinical Practice Guidelines for the management of non-alcoholic fatty liver disease. J Hepatol. 2016; 64(6):1388–1402.
  15. Detektorskaya LN, Zolotnitskaya RP. Laboratornyie issledovaniya v klinike [Laboratory research in the clinic]. Moskov: Medicine, 1987, 368 p.